Експерт Прокіп пояснив, що механізм CBAM передбачає додаткове мито на окремі групи товарів, враховуючи обсяг викидів вуглецю під час їх виробництва. CBAM, або механізм вуглецевого коригування, є важливим аспектом міжнародної торгівлі.

Він зазначив, що CBAM впливає на ключові експортні позиції України, такі як металургія, цемент, добрива та електроенергія, більшість з яких експортується до ЄС. В умовах війни в Україні та складної економічної ситуації, запровадження CBAM викликає питання щодо його доцільності на фоні підтримки України.

Експерт наголосив, що Україна має об’єктивні підстави для пом’якшення або відтермінування дії CBAM, особливо враховуючи структуру її енергетичного балансу. CBAM може мати значний вплив на конкурентоспроможність українських товарів.

За словами Прокопа, 75% української електроенергії є вуглецево-нейтральною, завдяки атомним електростанціям, великим гідроелектростанціям, сонячній та вітровій енергії, а також малим гідроелектростанціям. Ця генерація покриває значну частину виробництва електроенергії в Україні.

Проте, існують технічні обмеження, які не дозволяють повною мірою врахувати цей факт. Незважаючи на впровадження механізму гарантії походження електроенергії, його застосування наразі неможливе.

Експерт зазначив, що Україна ще не завершила повне об’єднання ринків електроенергії з ЄС (market coupling), і вирішення цього питання залежить від дій уряду. Він підкреслив, що для відповідного рішення Європейської комісії необхідне звернення від українського уряду.

Прокіп додав, що наразі зростає тиск з боку бізнес-асоціацій та громадських організацій на Кабмін щодо ініціювання звернення до Єврокомісії. Представники Міндовкілля заявляли про можливу відстрочку по CBAM для України, проте офіційних заяв з боку Євросоюзу поки не було.

Президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW, Людмила Циганок, заявляла, що CBAM загрожує економічній безпеці України та ставить під сумнів реальність