Економіка Росії, попри значний міжнародний тиск, все ще має ресурси для продовження війни, хоча помітні ознаки поступового виснаження. Аналітики зазначають, що здатність країни підтримувати військові дії та внутрішню стабільність базується на кількох ключових факторах, які, однак, починають давати тріщини.

Головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус пояснив, що ключовим є збереження накопичених резервів. Хоча їхній обсяг зменшується, ці кошти продовжують слугувати фінансовою подушкою. Крім того, важливою складовою є функціонування російської економіки в умовах, коли санкції запроваджені переважно країнами Заходу, тоді як держави глобального Півдня продовжують співпрацювати з РФ. Це дозволяє Росії підтримувати торговельні відносини та отримувати доходи, необхідні для підтримання її фінансової системи.

Наразі, як вказують економісти, країни «Великої сімки» контролюють лише близько 40% світової економіки. Це означає, що значна частина світового ринку залишається відкритою для економічної діяльності Росії, дозволяючи їй обходити деякі обмеження та знаходити нові ринки збуту та джерела постачання. Завдяки налагодженим контактам із країнами глобального Півдня, російська економіка демонструє певну стійкість, що дозволяє їй досі фінансувати військові потреби. Проте, навіть у цьому аспекті спостерігається певне скорочення ресурсів. Одним із яскравих прикладів цього є повідомлення про зменшення виплат за контрактами військовослужбовцям. Це слугує першим тривожним сигналом, що вказує на можливі серйозні проблеми з фінансуванням у недалекому майбутньому. Подібні заходи можуть свідчити про зростаючий тиск на державний бюджет та спроби оптимізувати витрати в умовах затяжної війни.

Раніше експерти вже зауважували, що російська економіка не демонструє ознак миттєвого повного краху, проте цивільний сектор країни поступово слабшає. Це свідчить про переорієнтацію економіки на військові рейки, що неминуче впливає на якість життя населення та розвиток невійськових галузей. Зменшення інвестицій у цивільний сектор, відтік робочої сили до оборонної промисловості або на фронт, а також обмеження через санкції призводять до довгострокових негативних наслідків для економічного зростання та добробуту.

Дані розвідки також вказують на суттєве погіршення стану російської окупаційної армії. Порівняно з минулим роком, боєздатність та оснащеність військ значно знизилися. Цей фактор безпосередньо пов’язаний з економічними можливостями Росії, оскільки саме фінансування дозволяє підтримувати армію на належному рівні. Постійні втрати у техніці та особовому складі, а також необхідність компенсувати їх новими мобілізованими та застарілим озброєнням, створюють величезне навантаження на економіку. Таким чином, економічне виснаження Росії стає все більш очевидним, незважаючи на її початкову стійкість, що є ключовим фактором у тривалому протистоянні. Зменшення фінансування військових контрактів та загальне ослаблення цивільного сектора свідчать про те, що довгострокові наслідки міжнародного тиску та військових витрат починають позначатися.