У 1907 році американський лікар Дункан Макдугалл започаткував незвичний експеримент, спрямований на доведення того, що людська душа має вагу. Його метою було зважити душу в момент смерті. Результати цього дослідження бентежать людство вже понад століття, знайшовши своє відображення в численних творах літератури та кінематографу.

Про це пише Popular Science.

Один із перших пацієнтів, який вмирав від туберкульозу, був розміщений на спеціальних вагах. У момент його смерті Макдугалл зафіксував швидке коливання ваг, що владило втрату ваги: три чверті унції, або 21 грам. Макдугалл інтерпретував це як вагу людської душі.

Експеримент Макдугалла, пізніше названий «експеримент 21 грам», відбувався в період сплеску інтересу до спіритуалізму — віри в існування людського духу після смерті та можливість контакту з ним. Хоча Макдугалл не був релігійною чи містичною особою, а мав «практичний, науковий розум», він був переконаний, що душа не може бути ефіром, а повинна мати фізичне втілення в тілі. Відповідно до його логіки, її маса мала б зникати в момент смерті.

У 1907 році він представив свою роботу в «Журналі Американського товариства психічних досліджень» під назвою «Гіпотеза щодо субстанції душі разом з експериментальними доказами існування такої субстанції». Макдугалл врахував можливі втрати ваги після смерті, такі як випаровування поту, вихід повітря з легенів та виділення рідин, стверджуючи, що його експеримент був ретельно спланований.

Макдугалл провів експеримент із шістьма пацієнтами, і кожен із них демонстрував незначну втрату ваги в момент смерті. Проте результати були неоднозначними, і сам Макдугалл визнавав, що «ці кілька експериментів не доводять матерію, так само як кілька ластівок не створюють літо».

«Він був дуже сміливим, коли робив це», — зазначила письменниця Мері Роуч, авторка книги «Привид: наука береться за потойбіччя».

Після публікації, незважаючи на підтримку з боку деяких релігійних кіл, експеримент зазнав значної критики з боку наукової спільноти. Вчені вказували на надто малу вибірку та недосконалу методологію. Навіть журнал, який опублікував статтю, додав примітку про те, що багато видань «неправильно зрозуміли та спотворили» її суть.

Попри ці обставини, ідея про 21 грам здобула значну популярність у масовій культурі. Експеримент став основою для трилера 2003 року «21 грам», а також згадувався у книзі Дена Брауна «Втрачений символ» та японському серіалі «One Piece».

Експеримент Макдугалла продовжує викликати інтерес, адже він ставить спробу науково відповісти на вічне питання: чи є людина чимось більшим, ніж просто фізичне тіло? Хоча сам експеримент був методологічно недосконалим, він спонукає до роздумів про фундаментальні таємниці життя і смерті.

Нагадаємо, вчені стверджують, що виявили докази того, що душа залишає тіло після смерті, спираючись на результати нещодавнього дослідження.