Глобальні, Світові новини
Мирні переговори: Пропозиція Путіна та її наслідки
Президент Росії Володиир Путін / © Associated Press
Президент Росії Володимир Путін нещодавно запропонував проведення прямих переговорів з Україною в Стамбулі. Експерти вважають, що це є спробою повернутися до формату домовленостей 2022 року, який був вигідний для Кремля. Обговорення мирних переговорів є важливим аспектом у врегулюванні конфлікту.
На думку Ігаря Тишкевича, експерта програми «Міжнародна та внутрішня політика» аналітичного центру «Український інститут майбутнього» (UIF), про це він зазначив на своїй сторінці у Facebook. Він стверджує, що пропозиція Володимира Путіна щодо мирних переговорів має на меті відновити переговорну ініціативу, яку Росія втратила протягом останніх місяців.
Вже наступного ранку після заяви Путіна, російська делегація вирушила до Туреччини для проведення переговорів. У Кремлі сподіваються, що така демонстрація «миротворчої ініціативи» дозволить їм повернути переговорну ініціативу. Однак, джерела, ознайомлені з позицією Кремля, свідчать, що мова йде не про пошук компромісу, а про нав’язування зручних для Москви умов, зокрема тих, які обговорювалися у 2022 році. Важливо розуміти справжні цілі мирних переговорів.
Пропозиція Путіна щодо Стамбулу має декілька контекстів. Вона виникла у відповідь на реальні кроки Києва та Заходу щодо створення узгодженого мирного плану, який передбачав би 30-денне перемир’я. Москва рішуче проти такого перемир’я, оскільки його публічне прийняття виглядало б як поступка. Кремль не готовий до офіційного припинення вогню, хоча де-факто прагнув би зупинити бойові дії. Визнання перемир’я з ініціативи Києва чи Заходу стало б інформаційною поразкою для Росії, адже вона втратила би ініціативу. Розуміння контексту мирних переговорів є надзвичайно важливим.
Тому Москва обрала іншу тактику: створити враження, що саме вона пропонує переговори на зручному для себе майданчику – у Туреччині. Це дозволяє Кремлю створити образ «конструктивної» сторони, що прагне миру. Проте, російська влада не має наміру погоджуватись на нові рамки, які формуються нині між Україною та її західними партнерами. Важливо звертати увагу на деталі пропонованих мирних переговорів.
Ідея Кремля полягає не в тому, щоб починати новий процес, а в тому, щоб продовжити старий, з усіма його вигідними положеннями. У Стамбулі 2022 року Росія мала набагато сильніші позиції, і тому саме до тих документів хоче повернутися Москва. У Кремлі вважають, що, нав’язавши цей формат, зможуть знову диктувати умови та одночасно звинувачувати Київ у «зриві миру». Аналіз минулих мирних переговорів показує складність ситуації.
Окремо важливо, що такі дії Москви можуть мати на меті інформаційний тиск не лише на Україну, а й на її партнерів. Зокрема, у США стартує президентська кампанія, і Росія прагне створити умови, в яких адміністрація Джо Байдена виглядатиме «агресивною» на тлі «мирної ініціативи» Путіна. Це створює політичні вигоди для потенційного повернення Дональда Трампа, якому Кремль може «подарувати» формат мирних переговорів як передвиборчий трофей.
Водночас для Заходу це також виклик. Якщо Київ відмовиться від участі в переговорах у Стамбулі, Москва одразу використає це як доказ того, що Україна «не хоче миру». Якщо ж погодиться – ризикує втратити контроль над умовами процесу та над міжнародною підтримкою, яка базується на ідеї суверенітету, а не компромісу на користь агресора. Участь у мирних переговорах несе ризики.
Таким чином, ініціатива Путіна – це не жест доброї волі, а спроба Кремля повернути собі контроль над мирним процесом, витіснити США та ЄС з центральної ролі у ньому, розколоти західну коаліцію та реанімувати вигідні для себе домовленості з 2022 року. Це також сигнал про те, що Москва не готова грати за новими правилами, які обговорюються без її участі, і намагається будь-якою ціною зберегти вплив на порядок денний.
Реакція України на таку ініціативу – чітка. Київ наполягає на тому, що будь-які переговори можливі лише після припинення вогню, за участі всіх ключових партнерів, і виключно в межах міжнародно погоджених принципів. Це означає, що Кремлю буде складно реалізувати свій план без спротиву – як з боку Києва, так і з боку більшості західних столиць.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, чому президент Росії Володимир Путін хоче переговори 15 травня.

