За понад сім десятиліть існування НАТО, п’ята стаття Договору про колективну оборону, яка передбачає спільні оборонні дії, була активована лише один раз. Це сталося після терористичних актів 11 вересня 2001 року в Сполучених Штатах, коли союзники по НАТО підтримали американські операції в Афганістані.

Нещодавній інцидент з російськими дронами, які порушили повітряний простір Польщі, призвів до активації четвертої статті Договору НАТО за наполяганням Варшави. Четверта стаття передбачає проведення консультацій між союзниками, коли будь-який з них вважає, що його територіальна цілісність, політична незалежність або безпека перебувають під загрозою. Однак, п’ята стаття, яка є основою колективної оборони, залишилася неактивованою. Експерти вважають, що подібні інциденти з дронами навряд чи призведуть до активації п’ятої статті в майбутньому.

Виконавчий директор Інституту трансформації Північної Євразії Володимир Горбач пояснив, що активація п’ятої статті можлива лише після проходження процедури четвертої статті. Він зазначив, що четверта стаття застосовується доволі часто, але зазвичай до п’ятої статті справа не доходить. Горбач навів приклад 2015 року, коли Туреччина активувала четверту статтю НАТО після збиття російського літака у своєму повітряному просторі. Тоді також не було переходу до п’ятої статті, оскільки інцидент не був розцінений як цілеспрямований напад на члена НАТО.

На думку Горбача, порушення повітряного простору Польщі чи Румунії російськими БПЛА поки що не розглядаються союзниками як прямий напад. Проте, існує побоювання, що Росія поступово розширює межі дозволеного, втягуючись у гібридну війну. Якщо сьогодні «випадково» залетіли якісь БПЛА, то з часом «випадково» російські військові можуть опинитися на території країни-члена НАТО. Аналітик припускає, що такими провокаціями Кремль не прагне досягти жорсткої відповіді з боку НАТО, яка б зашкодила самій Росії. Натомість, агресор тестує межі можливого, аби зрозуміти, на що буде реакція, а на що ні.

У відповідь на російську провокацію НАТО розпочало операцію «Східний вартовий», хоча конкретні деталі її реалізації не уточнюються. Відомо, що будуть задіяні ресурси низки країн альянсу. Водночас, польські урядовці уникають тверджень, що російські дрони були націлені на логістичний хаб у Жешуві, через який здійснюються військові поставки в Україну. За словами міністра закордонних справ Польщі, стверджувати це не можна, оскільки дрони не досягли мети – їх було збито.

Ці події підкреслюють складність ситуації та виклики, з якими стикається НАТО у відповідь на агресивні дії Росії. Важливо розуміти, що кожен такий інцидент є частиною ширшої гібридної війни, яка вимагає уважного аналізу та скоординованих дій з боку всіх членів альянсу для забезпечення колективної безпеки.