Слідюк зазначив, що поле бою є вкрай неоднорідним. На деяких ділянках радіоелектронна боротьба (РЕБ) застосовується обмежено, тоді як на інших частоти повністю прикриті, що унеможливлює використання будь-яких дронів, крім оптоволоконних. “Зараз ні в росіян, ні в нас немає такого “геймченджеру” – зброї, яка б могла глобально та специфічно протидіяти цим дронам. Вони не збиваються нічим, крім безпосереднього вогневого ураження. Це зараз “королі” поля бою серед дронів”, – пояснив експерт.

За словами Сєдюка, російські війська швидше масштабують технології оптоволоконних дронів. Вони використовують їх для створення “вбивчих зон”, де знищують українські дрони та їхніх операторів. Він вважає поточну фазу війни війною дронів, де саме ці апарати відіграють ключову роль. Спеціаліст також прокоментував технологію донаведення дронів, яка, на його думку, не є проривною, оскільки вимагає прямої видимості цілі, що обмежує дальність дії. “Його не можна просто запустити за 20 кілометрів від цілі, бо він, скоріше, у якийсь трактор влучить, ніж у танк. Такі інтелектуальні засоби є лише підсистемами і навіть не найголовнішими. Донаведення вирішує “проблему останньої милі” – коли дрон на значній висоті має стабільний зв’язок, але коли заходить за радіогоризонт, то зв’язок зникає, і останні метри він летить як такий дротик дартс, який ми кинули, і далі ним не керуємо”, – сказав він.

Дмитро Следюк також висловив думку щодо технології запуску рою дронів, продемонстрованої китайськими розробниками. Він назвав її перспективною, але наголосив, що вона має бути ефективною в умовах роботи засобів РЕБ, а не просто видовищем. “Якби це справді працювало на фронті в умовах РЕБ, то було б мегакруто. Адже одні дрони уражають засоби протидії, другі – працюють по мішенях, а треті – займаються розвідкою та цілевказанням. Це правильно, бо імітує роботу підрозділу живих бійців з різними спеціальностями – це, умовно, снайпер, автоматник, гранатометник тощо. Бо один снайпер селище не захопить, як і один танк без піхоти. Лише якщо будуть працювати спільно – буде й результат. З дронами те саме – одними FPV-шками ти село не візьмеш. Хтось туди повинен зайти. І це не обов’язково повинна бути людина – “зайти” на позиції може й наземний роботизований комплекс”, – сказав він.

Дрони почали долітати до траси з Донецької області на Ізюм

Ситуація на трасі Ізюм-Слов’янськ значно ускладнилася через ураження дронами. Попри значну відстань від лінії фронту, ворог використовує географічні переваги для здійснення атак на висотах, де польоти дронів легші. Військовий аналітик Денис Попович припустив, що таким чином росіяни прагнуть ускладнити українську логістику. За його словами, для доставки FPV-дронів на цю ділянку траси можуть використовуватися так звані “дрони-матки”.

Вас також можуть зацікавити новини: