🏛 ЕКСПОНАТИ РОЗПОВІДАЮТЬ.
РУЧНИЙ МЛИНОК, СТУПКИ, КАВОМОЛКИ.

Нещодавно колекцію музейних млинків поповнив вчитель трудового навчання Болградського ліцею №3 Міхов Ілля Іванович. Він подарував роботу випускника 11 класу Чобана Максима, який власноруч виготовив цей млинок на заняттях гуртка, що посів друге місце на обласній учнівській олімпіаді з трудового навчання в Одесі.

З найдавніших часів, ще з епохи неоліту, люди використовували жорна для перемелювання пшениці та інших зернових культур на борошно. Цей найдавніший механізм складався з двох кіл однакового розміру, покладених одне на одне, які призначалися для подрібнення в борошно не лише зерна, а й будь-яких харчових продуктів рослинного і тваринного походження. Жорна – це праобраз сучасних кавомолок та кухонних пристроїв для помелу.

Історики припускають, що саме жорна могли стати стародавнім прообразом колеса, демонструючи важливість інновацій навіть у найдавніші часи.

Культура Гумельниця та Трипільська культура – одні з найдавніших землеробських культур Південно-Східної Європи. Поселення культури Гумельниця (4 тис. до н.е.) було виявлено у м. Болграда в 1960 році. Господарство мало яскраво виражений землеробсько-скотарський характер. Вирощували 4 сорти пшениці, 2 сорти ячменю, овес та просо. Зерно подрібнювали за допомогою песта-розтиральника, що вказує на ранні методи обробки зерна.

Історія помелу кави сягає давнини, зокрема в регіоні Ефіопії, де вперше відкрили каву. Спочатку кавові зерна не мололи, а замочували або варили цілими. Пальма першості у помелі кави належить арабам-кочівникам – бедуїнам, які першими оцінили смак кави та зрозуміли секрети її приготування.

Досить грубий помел отримували, розтираючи кавові зерна в посудині за допомогою песта – аналогічно до використання звичайної ступи. Цей процес демонструє поступовий розвиток технологій подрібнення.

Перші кавомолки з’явилися лише у XV столітті, винайдені також арабами. Ці пристрої включали ручку та жорна: обертаєте ручку, і жорна перетирають кавове зерно. Звідси назва першого виду кавомолок – жорнові. Це був прорив в технології приготування кави.

У XVII столітті, з появою східної традиції приготування кави (для кави по-турецьки потрібен найтонший помел, майже «в пил»), з’явилися турецькі кавомолки у вигляді вузького циліндра. Вона вміщувалася в одній руці, а ручка допомагала регулювати ступінь помелу, змінюючи відстань між жорнами. Ця інновація дозволила отримати каву різної міцності.

Винахід турків став основою для європейських настільних кавомолок. Вони теж були жорновими. Це ручний млин у вигляді квадратної скриньки з ручкою, що крутиться, та висувною скринькою для меленої кави. Європейські кавомолки удосконалили процес помелу, зробивши його більш зручним та ефективним.

У XX столітті, окрім десятків моделей ручних кавомолок, було створено й електричну кавомолку. Це знаменувало собою перехід від ручного до автоматизованого помелу.

Ручні млинки для спецій активно використовуються і сьогодні як у вишуканих ресторанах, так і на домашніх кухнях майже кожної господині, підкреслюючи їхню практичність та довговічність.