🐱 Епідеміологічний прогноз щодо сказу в Миколаївській області на 2025 рік залишається несприятливим, що вимагає підвищеної уваги та профілактичних заходів. Важливо розуміти поточну ситуацію, щоб ефективно захистити як людей, так і тварин. Дані за 2024 рік показують, що рівень захворюваності на сказ залишається актуальним, особливо в певних районах області.

Найбільша кількість випадків сказу серед тварин у 2024 році була зафіксована у Вознесенському районі – 14 випадків та Первомайському – 11 випадків. Також зафіксовані випадки в Баштанському районі – 6, Миколаївському – 9, з яких 3 випадки припадають на місто Миколаїв. Ці цифри підкреслюють необхідність зосередження профілактичних заходів в найбільш уражених районах.

Радує той факт, що в період з 2020 по 2024 рік на території Миколаївської області не було зареєстровано жодного випадку сказу серед людей. Це позитивний показник, але він не повинен присипляти пильність. Необхідно продовжувати підтримувати високий рівень обізнаності та здійснювати регулярний контроль.

У 2024 році кількість звернень за антирабічною допомогою до закладів охорони здоров’я через укуси або ослюнення, в тому числі від хворих на сказ тварин, залишилася майже на рівні минулого року. Це свідчить про стабільну потребу в антирабічній допомозі та необхідність підтримувати доступність відповідних медичних послуг.

Захворювання на сказ у 2024 році було виявлено у 19 собак🐕 (47,5% від загальної кількості лабораторно підтверджених випадків) та у 8 котів (20,0%)🐈. Примітно, що кількість укусів котами залишилася майже на рівні попереднього року. Це підкреслює важливість профілактики сказу серед домашніх тварин, зокрема, вакцинації.

Спостерігається позитивна тенденція щодо зниження кількості укусів дикими тваринами. У 2024 році зафіксовано 18 випадків, що майже вдвічі менше, ніж 32 у 2023 році. Це може свідчити про ефективність проведених заходів, але потребує подальшого моніторингу.

Головним джерелом та резервуаром збудника сказу у дикій природі залишаються лисиці🦊. У 2024 році сказ було виявлено у 7 лисиць, що становить 38,9% від загальної кількості диких тварин з лабораторно підтвердженим діагнозом. Це підкреслює необхідність контролю популяції лисиць та проведення вакцинації серед диких тварин.

Крім лисиць, в період з 2020 по 2024 рік випадки сказу також фіксувалися у вовків, єнотовидних собак та куниць. Це свідчить про широкий спектр тварин, які можуть бути носіями сказу, та необхідність комплексного підходу до контролю захворювання.

На регіональному рівні створено необхідний запас антирабічної вакцини та імуноглобуліну🧪, що забезпечує готовність до надання медичної допомоги в разі потреби. Це є важливим елементом системи охорони здоров’я.

ДУ «Миколаївський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України» нагадує👉 про необхідність негайної обробки ран господарським милом з великою кількістю води у випадку укусу або ослюнення твариною з підозрою на сказ. Після цього необхідно звернутися до медичного закладу для надання медичної допомоги та пройти повний курс антирабічного щеплення. Своєчасне реагування може врятувати життя.