Естонія висловлює занепокоєння щодо зростаючої небезпеки, пов’язаної з діяльністю російського “тіньового флоту” в Балтійському морі. Обмеження цієї діяльності, на думку естонської сторони, значно підвищило б безпеку всього регіону. Ці висновки ґрунтуються на огляді, підготовленому Розвідувальним центром Сил оборони Естонії.

Згідно з аналізом, у водах Північно-Західної Європи постійно перебуває близько десятка танкерів, що ходять під іноземними прапорами. Водночас, кілька анонімних посадовців визнають, що Естонія вже майже вичерпала свої можливості для ефективної протидії “тіньовому флоту”. Тому для вирішення цієї проблеми необхідні ширші міжнародні зусилля.

Аналіз підкреслює, що Балтійське море відіграє ключову роль для Російської Федерації як торговельний маршрут, особливо після початку повномасштабної агресії проти України. Наразі щонайменше 60% морського експорту російської нафти проходить саме цим шляхом. Отже, обмеження руху танкерів “тіньового флоту” в Балтійському морі могло б суттєво скоротити доходи Росії та, відповідно, її військовий потенціал.

Крім того, враховуючи ймовірність поганого технічного стану багатьох таких танкерів, обмежувальні заходи могли б знизити ризик екологічних катастроф. Такі катастрофи мали б значно більші збитки, ніж вартість пошкодження підводних кабелів і трубопроводів.

Нещодавно виникла нова, серйозна загроза: можлива участь суден “тіньового” флоту в інцидентах, що ставлять під загрозу безпеку прибережних країн. Прикладом є польоти дронів у Данії та Німеччині, де виникали підозри щодо розвідувальної діяльності таких суден. Один із посадовців зазначив, що країни, які мають вихід до моря, все ж мають певні можливості для контролю суден, що проходять поблизу їхніх територій. Як приклад наведено минулорічні дії Естонії у Фінській затоці, коли було висунуто вимоги щодо надання страхових документів від суден “тіньового флоту”.

Розвідцентр Сил оборони також нагадує про статтю 110 Конвенції ООН з морського права, яка надає прибережним державам право зупиняти та перевіряти судна у відкритому морі, якщо існують обґрунтовані підстави вважати, що судно не має чинного прапора. Для ефективного обмеження діяльності “тіньового флоту” в Балтійському морі потрібна активна участь усіх прибережних країн, які мають право та обов’язок контролювати свої води. Проте, прогрес у цьому напрямку загальмувався через складність досягнення консенсусу щодо пропорційних заходів реагування та їхньої імплементації. Причини цього, ймовірно, криються як у практичних, так і в політичних аспектах, зокрема, через суперечливі економічні інтереси різних країн.

На цьому тлі нещодавні заяви президента Франції Емманюеля Макрона про намір держав Європи перешкоджати заходу російських суден “тіньового флоту” у їхні води, є важливим кроком у визначенні потенційних спільних дій.

Підписуйся на “Європейську правду”!