«Жива душа поетова святая, Жива в святих своїх речах, І ми, читая, оживаєм І чуєм Бога в небесах».

Саме рядком вірша Тараса Григоровича Шевченка «Мені здається, я не знаю», написаного в Оренбурзі в 1850 році, названо національно-патріотичний проєкт у Гнідинському ліцеї імені Петра Яцика. Цей унікальний проєкт розпочався 22 травня 2015 року і став важливою традицією ліцею. З того часу, в День перепоховання великого поета-пророка на Чернечій горі в Каневі, учні-шестикласники Гнідинського ліцею з гордістю декламують його безсмертні вірші біля пам’ятника Кобзарю у рідному селі. Пам’ятник, збудований завдяки благодійним внескам односельців та патріотів з різних куточків України та світу, був урочисто відкритий 9 березня 2014 року, у ювілейну 200-ту річницю від дня народження українського Генія. Навіки в задумі зупинився Тарас Шевченко на Майдані Соборності України, ставши символом незламності та віри в краще майбутнє.

І цьогоріч бронзовий Кобзар уважно слухав юних декламаторів – учнів 6-А та 6-Б класів, які разом зі своїми класними керівниками, Олександром Вікторовичем Ромасем і Тарасом Сергійовичем Кудьком, та авторкою цих рядків, ретельно підготували до читання поезії великого митця. Відповідно до умов проєкту «Жива душа поетова святая», діти читають напам’ять твори, які зазвичай не входять до шкільної програми вивчення української літератури, що робить цей проєкт ще більш цінним та унікальним. Тож, ані неспокій після повітряної тривоги, ані спекотне сонце не стали на заваді тим зворушливим хвилинам, коли з дитячих уст лунали уривки з «Кавказу», «Катерини», «І мертвим, і живим…», «Мені однаково…» та інших вічних шедеврів. Особливо проникливо та натхненно свою улюблену поезію «Розрита могила» продекламувала Тетяна Тютюн, вразивши всіх присутніх глибиною відчуття та розуміння творчості Кобзаря.

І Тетяна, і всі інші учасники проєкту отримали від педагога-організатора Тимофія Петровича Торчили почесні посвідчення про активну участь у вшануванні пам’яті великого поета. Цей проєкт триває вже десять років, і за цей час став справжньою традицією ліцею. Відзначаючи його п’ятиріччя у 2019 році, колишні учні – переможці районних та обласних предметних олімпіад – мали за велику честь читати вірші Кобзаря біля його могили в Каневі, що стало незабутньою подією для всіх учасників.

«Жива душа поетова святая» – проєкт, який живе у віршах дітвори, у безсмертному заклику «Борітеся – поборете!» вірменина Сергія Нігояна з Майдану, живе, бо вистояв бронзовий Тарас під російськими кулями в Бородянці, живе, бо врятував невеличкий «Кобзар» серце українського воїна в окопі під Бахмутом… Шевченко – це символ незламності.

Читаємо, оживаємо, чуємо Бога, вчимо та вчимося у Кобзаря. Донатимо. Перемагаємо.

Ніна Григорівна Кудько, вчителька.