Сьогодні, 10 липня, українська громада знову схиляє голови у глибокій скорботі, зустрічаючи додому свого відважного сина, Захисника України Сергія Михайловича Мироненка. Він повертається на щиті, ставши одним із тих, хто віддав найцінніше – своє життя – заради свободи та незалежності нашої Батьківщини. Цей день стане днем глибокої шани та невмирущої пам’яті для всіх, хто знав Сергія, і для тих, хто розуміє ціну його подвигу, що є прикладом справжнього героїзму.Задля гідного вшанування пам’яті воїна, який поклав душу за Україну, закликаємо всіх долучитися до організації живого коридору пам’яті. Це є наш спільний обов’язок – зустріти Героя з усіма почестями, висловивши свою безмежну вдячність за його жертовність. Цей живий коридор пам’яті – це не просто жест, це потужний символ єднання нації у скорботі та її незламної віри у перемогу, яка можлива лише завдяки таким захисникам, як Сергій Мироненко. Цей прояв солідарності показує світові, що Україна пам’ятає своїх оборонців і цінує їхній неоціненний внесок.Траурний кортеж із тілом полеглого воїна прямуватиме орієнтовно:▪️18:40 – Кашперівка▪️18:50 – ТетіївКортеж рухатиметься до моргу, де відбудуться подальші приготування до прощання. Важливо дотримуватися порядку та виявити максимальну повагу до пам’яті полеглого воїна, який віддав життя за світле майбутнє України.Просимо всіх, хто має можливість, прийти та створити цей живий коридор пам’яті. Нехай кожна свічка, кожна квітка, кожна сльоза та молитва стануть виявом нашої поваги. Важливо, щоб шлях Захисника був освітлений світлом народної пам’яті та щирої вдячності. Це наш спосіб сказати “дякую” тим, хто стоїть на захисті нашої землі, і нагадування про те, якою ціною дається кожен мирний день. Цей акт вшанування є живим свідченням того, що пам’ять про воїнів-визволителів є святою для українського народу.Пам’ять про Сергія Михайловича Мироненка житиме у наших серцях вічно. Його ім’я буде вписане золотими літерами в історію України як ім’я справжнього героя. Його подвиг слугуватиме маяком мужності для майбутніх поколінь. Долучившись до живого коридору пам’яті, ми не лише віддамо шану одному воїну, а й підтвердимо нашу спільну силу та незламність духу українського народу, його здатність об’єднуватися перед обличчям скорботи та випробувань. Нехай земля буде йому пухом, а його подвиг стане прикладом для майбутніх поколінь. Ми пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя за Україну, і вшановуємо всіх героїв України.