Живі, поки пам’ятаємо: Пам’яті Героя Олександра Пчоли

Сьогодні, 1 жовтня, у День захисників та захисниць України, ми вшановуємо світлу пам’ять нашого Героя Олександра Пчоли, друга річниця від дня його загибелі. Олександр, якого друзі лагідно називали «Пчолкін», назавжди залишиться в наших серцях. Він народився 19 квітня 1985 року і зростав у мальовничому Вишгородку.

Змалку Олександр виявляв неабиякі здібності: добре вчився у школі, багато читав, захоплювався спортом, де часто здобував перемоги. Його прагнення до самовдосконалення та загартування з дитинства сформували міцний характер. Мрія стати військовим привела його після 9 класу до Прикарпатського військового ліцею. Там він успішно навчався, демонструючи спортивні досягнення на рівні майстра спорту.

Олександр був людиною з великим серцем, оточений численними друзями, які цінували його наполегливість, щирість та готовність допомогти у будь-який момент. Його життя було наповнене любов’ю та служінням.

У 2010 році Олександр одружився. Разом із дружиною Русланою вони присвятили себе службі, живучи на прикордонних заставах. Саме там народився їхній син Максим. Згодом у родині з’явилася донечка Каріна. Максим обожнював грати з батьком у футбол, а Каріна з захопленням приміряла батьківську військову форму, відчуваючи гордість за свого тата.

З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, Олександр без вагань звільнився з роботи. Вже 11 березня він вирушив на військовий полігон у Яворів, готовий захищати свою Батьківщину. Там він займався підготовкою мобілізованих бійців та тренував службових собак, виявляючи талант кінолога.

На превеликий жаль, 1 жовтня 2023 року, під час виконання службового обов’язку, життя Героя обірвалося внаслідок трагічної автокатастрофи. Його жертовність та відданість Україні – приклад для всіх нас.

Вічна та світла пам’ять Герою! Навіки в строю!