#Живі, поки пам’ятаємо

Сьогодні, 2 вересня, минаємо річницю від дня героїчної загибелі Вадима Вейдаша, мужнього захисника України. Його життя, сповнене відваги та самопожертви, назавжди залишиться в наших серцях.

Вадим народився 31 липня 1990 року. З ранніх років він вирізнявся спокійною вдачею та добротою. У 1994 році його родина переїхала з села Нападівка до села Мала Корначівка, де він виріс у власному будинку. У 1996 році Вадим розпочав навчання у Ванжулівській дев’ятирічці, де з особливим захопленням вивчав історію та математику.

Після закінчення училища у 2008 році, Вадим розпочав трудову діяльність. Фізична праця загартувала його характер, перетворивши юнака на сильного та впевненого чоловіка. Його цінували за працьовитість, спокійний характер та лідерські якості, що робили його незамінним у колективі.

Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року змінило життя багатьох українців, і Вадим одразу прийняв рішення стати на захист Батьківщини. Після проходження медичної комісії він з нетерпінням чекав на мобілізацію.

3 червня 2022 року Вадима призвали до лав Збройних Сил України. Він пройшов тритижневу підготовку як бойовий медик у місті Коропець, а згодом приєднався до 72-ї бригади імені Чорних Запорожців, служивши у розвідувальному взводі. Його відданість справі та мужність були відзначені: 5 вересня 2023 року йому присвоїли звання молодшого сержанта. За видатні заслуги перед Україною він був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та нагрудним знаком «Україна або смерть».

29 липня 2024 року Вадим отримав поранення, але, незважаючи на це, до приходу побратимів мужньо тримав позицію, не дозволивши ворогу просунутися. Після короткого лікування, не чекаючи повної реабілітації, він повернувся на фронт, мотивуючи це бажанням бути поруч із побратимами, які його потребували. Його слова «Там хлопцям важко, я повинен бути з ними. Я за ними скучив. Я їду на Донбас» свідчать про його незламний дух.

2 вересня 2024 року надійшла страшна звістка: Вадим Вейдаш загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині, захищаючи свою Батьківщину. Його самопожертва та героїзм навічно вписані в історію України.

Вічна світла пам’ять Герою!