## #Живі, поки пам’ятаємо: Друга річниця загибелі Артура Стасюка

Сьогодні, 23 серпня, минає друга річниця від дня загибелі видатного українського захисника Артура Стасюка. Ця дата – нагода згадати про його жертовність та відданість батьківщині.

Артур народився 13 жовтня 1987 року. Він виріс у мальовничому селі Іванківці, де здобув освіту та сформував свої життєві принципи. Його шлях до захисту України почався задовго до повномасштабного вторгнення.

У 2015 році, коли країна потребувала сильних чоловіків, Артур був мобілізований до війська. Він гідно пройшов воєнні випробування часів АТО, демонструючи мужність та відвагу. Його відзначали як надзвичайно дружнього, відкритого до спілкування чоловіка, який віддано ніс військову службу.

З початком повномасштабного вторгнення російських загарбників, Артур одним із перших серед побратимів-атовців звернувся до військкомату, прагнучи стати на захист України. У березні 2022 року він був призваний до лав Збройних Сил і знову вирушив на фронт.

Його завжди підтримували найрідніші: любляча мама, вірна дружина та двоє дітей. Вони були його надією та опорою.

Артур глибоко переживав усі події, пов’язані з російсько-українською війною. Перед останньою відпусткою він сказав дружині: «Я знаю, що не повернуся». Ці слова, сповнені тривоги та передчуття, залишили глибокий слід у серцях близьких. Напередодні загибелі він надіслав дружині свій паспорт, хоча завжди носив його з собою як символ своєї ідентичності та місії.

23 серпня 2023 року, під час жорстокого артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Водяне на Донеччині, відважний воїн Артур Стасюк загинув, віддавши своє життя за свободу та незалежність України. Його подвиг навічно вписаний в історію боротьби за нашу державу.

Вічна та світла пам’ять Герою! Ми пам’ятатимемо Артура, його мужність та самовідданість.