🇺🇦 ЖИВІ, ПОКИ ПАМ’ЯТАЄМО… 🇺🇦У ці складні для України часи, коли наша держава виборює свою свободу та незалежність, ми щодня стикаємося з втратами. Кожен такий момент є нагадуванням про неоціненну ціну нашої волі. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять про захисника України, чиє ім’я назавжди вписано в історію нашої країни – Сафонова Олександра Єгоровича. Його життєвий шлях, що розпочався 01 липня 1966 року, трагічно обірвався у віці 56 років, залишивши глибокий слід у серцях тих, хто його знав, і всієї України.Цей відважний український воїн був одним з багатьох, хто без вагань став на захист рідної землі, показавши приклад мужності та самопожертви. Його подвиг – це не просто факт, це свідчення незламного духу українського народу, готового віддавати найцінніше заради майбутнього своїх дітей. Ми повинні завжди пам’ятати про тих, хто віддав своє життя, адже саме вони є фундаментом нашої незалежності. Кожен такий герой – це ціла історія відваги та любові до Батьківщини.Загиблі герої України залишаються з нами не лише у спогадах, а й у кожному новому світанку, у кожній перемозі, у кожному кроці до світлого майбутнього. Їхня вічна пам’ять – це наш священний обов’язок. Це пам’ять не лише про конкретну людину, а про всіх Захисників України, які боролися і продовжують боротися за мирне небо над головою. Вшанування пам’яті таких особистостей, як Олександр Сафонов, є запорукою того, що їхня жертва ніколи не буде забута.Щоб зберегти пам’ять про захисника України живими, ми маємо розповідати про їхні подвиги, передавати історії з покоління в покоління. Це допомагає не лише зберегти імена, а й зміцнити національну свідомість, виховувати патріотизм у молоді. Наша вдячність і повага до всіх, хто поклав життя за свободу, має бути безумовною та постійною. Ми знаємо, що Герої не вмирають, вони продовжують жити у наших серцях, у нашій пам’яті, у наших вчинках. Їхня спадщина надихає нас бути сильними, об’єднаними та незламними.Життя Олександра Сафонова – це приклад справжнього патріотизму та самовідданості. Його ім’я, разом з іменами інших полеглих, навічно закарбоване у літописі української державності. Ми пам’ятаємо його народження 01 липня 1966 року та його останній день, коли він віддав своє життя за нас усіх. Хай ця вічна пам’ять буде світлим маяком для наступних поколінь, надихаючи нас на подальшу боротьбу за вільну та незалежну Україну. Нехай його приклад надихає нас до єдності та рішучості у справі відстоювання наших цінностей.Слава Україні та її Синам! Героям Слава!