Житомир схиляє голову у скорботі, прощаючись із Воїном-Героєм Геннадієм Олександровичем Ільчуком, який віддав своє життя за незалежність та свободу України. Його світла пам’ять назавжди закарбується в серцях українців, ставши незгасною зіркою мужності та самовідданості.Геннадій Ільчук народився 8 квітня 1971 року у Житомирі. Частину свого життєвого шляху він провів у місті Звягель, де здобув середню освіту. Після школи була строкова військова служба, що загартувала його характер. Повернувшись до цивільного життя, він працював на заводі “Хімволокно”, а згодом — у Житомирському трамвайно-тролейбусному управлінні, де проявив себе як відповідальний та висококваліфікований фахівець.Ця виняткова особистість була відома своєю щирістю, інтелігентністю та надзвичайною працелюбністю. Його винахідливість, всебічний розвиток та тонке почуття гумору робили спілкування з ним неповторним. Геннадій Олександрович мав особливе технічне мислення та “золоті руки”, будучи справжнім електриком від Бога – вмів бездоганно відремонтувати будь-який електроприлад, виконуючи все ідеально, до найменших дрібниць. Його життєвим кредо була досконалість у всьому, а стихією – точність і порядок. Саме ці риси дозволили йому самотужки спроєктувати та збудувати власний дім для своєї родини, створюючи затишок і комфорт. Він безмежно любив свою сім’ю, поважав та підтримував батьків, був надійною опорою для всіх, хто його знав. Завжди знаходив правильні слова підтримки, був мудрим порадником і добрим другом.З перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів, справжній патріот, Геннадій, відчуваючи свій обов’язок перед Батьківщиною, без вагань став на захист України у лавах Збройних Сил. Він мужньо боронив рідну землю на найскладніших ділянках фронту, демонструючи незламну волю та відвагу. Його бойовий шлях проліг через такі гарячі точки, як Вугледар, Роботине та Сумський напрямок. Мужність, відповідальність і стійкість воїна здобули йому глибоку повагу побратимів і командирів, які визнавали в ньому справжнього Героя. За свою бездоганну службу в ЗСУ його було нагороджено почесною відзнакою “Ветеран війни – Учасник бойових дій”, що свідчить про його значний внесок у захист країни.На жаль, під час виконання одного з бойових завдань із захисту Батьківщини, Геннадій отримав важке поранення. Він мужньо боровся за своє життя, проявляючи неймовірну силу духу та прагнення жити. Однак, 16 червня 2025 року серце цього великого Воїна-Героя зупинилося. Його смерть – це непоправна втрата для родини, друзів та всієї української громади. Світла пам’ять про Геннадія Ільчука, нашого Воїна-Героя, назавжди залишиться в серцях усіх, хто мав щастя знати цю надзвичайну людину, чия відданість Україні стала прикладом для наслідування. У вічній скорботі залишаються його дружина, батьки, діти, друзі та бойові побратими. Нехай вічна пам’ять та слава супроводжують його у вічності. Світла пам’ять і вічна слава Воїну – Герою!