Житомир вшановує пам’ять Олександра Столяра, полеглого Воїна-Захисника України. Олександр, народжений 24 грудня 1993 року, пішов з життя 30 грудня 2024 року, залишивши по собі глибокий слід у серцях тих, хто його знав. Його шлях розпочався на Полтавщині, у селі Устимівка, де минули його дитячі та юнацькі роки. Після здобуття середньої освіти, він опанував професію електрозварника в ПТУ №26 міста Кременчука. Успішна кар’єра у сфері приватного бізнесу свідчила про його старанність та відповідальний підхід до будь-якої справи. Війна за Україну змінила його життя.

Життя Олександра Столяра було нерозривно пов’язане з військовою службою. Він служив строкову службу в лавах Збройних Сил України, а згодом уклав контракт з Національною гвардією України, віддано захищаючи свою країну. Він був не лише захисником, а й люблячим чоловіком та батьком, виховуючи разом із дружиною доньку. Незважаючи на тяжкі обставини, Олександр прагнув до саморозвитку, вступивши до Державного університету ім. Григорія Сковороди у Переяславі на спеціальність “Політологія”. На жаль, він не встиг отримати омріяний диплом.

Друзі та рідні згадують Олександра як добру, розсудливу людину з гострим почуттям справедливості. Він цінував життя, любив природу та захоплювався риболовлею. У найскладніші для України часи, Олександр Столяр мужньо стояв на східних рубежах, захищаючи її від російських окупантів. Навіть після тяжкого поранення, отриманого у червні 2022 року, він не зламався, повернувся до своїх побратимів, щоб продовжити боротьбу за незалежність Батьківщини. За проявлену мужність та самовідданість Олександра було нагороджено відзнакою “Ветеран війни – Учасник бойових дій”, а також численними грамотами та подяками. Його героїзм назавжди залишиться в пам’яті. 30 грудня 2024 року трагічний випадок обірвав життя цього відважного Воїна-Захисника. У вічній скорботі залишилися його дружина, рідні, близькі, друзі та бойові побратими. Світла пам’ять і вічна слава Воїну-Захиснику Олександру Столяру…