Житомир попрощався із трьома Воїнами, які віддали життя за свободу та незалежність України. Кожен із них – справжній Герой, чия пам’ять назавжди залишиться в серцях земляків. Ця трагічна звістка сколихнула Житомирщину, адже троє молодих життів обірвалися під час виконання військового обов’язку, захищаючи нашу Батьківщину від агресора.❤️‍🩹

🕯️Коваль Олександр Олександрович
30.08.1999 — 06.11.2024
Народився та зростав у смт Любар на Житомирщині, де і закінчив місцеву ЗОШ №2. Переїхавши до Житомира, вступив та успішно закінчив Житомирський агротехнічний фаховий коледж за спеціальністю «Електрик». Далі вирішив присвятити своє життя військовій справі та вступив до Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова. З дитинства Олександр захоплювався автотехнікою, малюванням, займався спортом. Був затятим рибалкою. Мав багато надійних, вірних друзів. Завжди піклувався про свою родину, дуже любив свого молодшого братика. Неабияку роль в житті Олександра відігравали його бабуся та дідусь. Вони привили в його серці любов до людей, сім’ї, рідної землі та благословили у доросле життя. З першого дня повномасштабного вторгнення рф ще курсантом добровільно доєднався до лав ЗСУ та став на захист України від російських агресорів. Незважаючи на юний вік, мужній та хоробрий Воїн, брав участь в обороні Києва, у визволенні північних районів Київщини. За самовіддані дії при захисті Батьківщини був нагороджений відомою відзнакою «Учасник бойових дій». Трагічно загинув при виконанні обов’язків військової служби 06.11.2024, залишивши по собі світлу пам’ять та безмежний смуток.

🕯️ Погуляй Максим Володимирович
15.09.1992 — 06.11.2024
Народився у місті Бахмач на Чернігівщині. Закінчив місцеву ЗОШ №1. Відразу після закінчення школи розпочав трудову діяльність у сфері приватного бізнесу. З юних років захоплювався малюванням. Був щирою, відкритою та водночас наполегливою, цілеспрямованою людиною з загостреним почуттям справедливості. Був надійною опорою для своєї родини. Кожен його крок, кожен подих був присвячений Батьківщині, він мріяв про вільну і незалежну Україну. З 2014 року брав участь в АТО/ООС в одному з підрозділів ДШВ ЗСУ. За мужні та самовіддані дії при захисті України був нагороджений відомчими нагородами та відзнаками. Повернувшись до цивільного життя, організовував заходи з національно-патріотичного виховання дітей та молоді. З перших днів повномасштабного вторгнення рф повернувся у стрій та став на захист України. Смерть вирвала Воїна-Героя із лав Захисників 06.11.2024 року, його серце Захисника зупинилося, але його боротьба за Україну триває в нашій пам’яті.

🕯️ Юзвенко Ігор Валентинович
19.02.1980 — 31.10.2024
Народився у Житомирі. Закінчив ЗОШ №14. Опісля вступив до Житомирського професійного політехнічного ліцею, де здобув робітничу професію «Автослюсар-водій». Надалі проходив строкову військову службу. Повернувшись до цивільного життя, працював на різних будівельних майданчиках нашого міста та за межами України. З дитинства захоплювався футболом, був вихованцем ДЮСШ ЖМР. Ігор Валентинович був люблячим татом, турботливим сином, надійним і вірним другом, товаришем. Справжній патріот, не байдужий до долі своєї країни, з перших днів повномасштабного вторгнення рф став на захист України у лавах ТРО ЗСУ. Героїчно загинув 31.10.2024 під час виконання бойового завдання, поклавши своє життя на вівтар перемоги. Його подвиг назавжди вписаний в історію міста Житомир.

Світла памʼять полеглим Героям Житомира та всієї України. Вічна слава Захисникам! 🇺🇦