Культурні відмінності США: перші враження

Переїзд до іншої країни завжди супроводжується адаптацією, особливо коли мова йде про відмінності в культурі та побуті. Українська студентка, яка вирушила на навчання до Сполучених Штатів Америки, швидко відчула ці контрасти, розповідаючи про свої перші враження від американського життя. Університет свідомо поселив її не з українськими, а з американськими студентками, щоб максимально пришвидшити процес інтеграції та занурення в нове середовище. Саме щоденні побутові нюанси стали джерелом несподіваних, але повчальних ситуацій.

Один з перших конфліктів виник через елементарні речі: відчинені вікна. “У нас постійно були відчинені вікна, а мені було холодно. Я сказала, що в мене болить горло, застудило око, а вони так подивились, ніби я ставлю претензії. І тоді я зрозуміла, що ми просто різні”, — ділиться досвідом студентка, підкреслюючи значні культурні відмінності США. Вона швидко усвідомила, що американці не звикли до прямої та відкритої комунікації, на відміну від українців. “У нас, якщо є питання, ми обговорюємо. Там – усміхаються, удають, що все добре, і не хочуть говорити напряму”, — порівнює вона, вказуючи на особливості американського стилю спілкування.

Також здивували кардинально різні підходи до підтримання чистоти та порядку в кімнаті. “Наша кімната була постійно не прибрана. Я питала: може, купити швабру? А мене запитали: ‘Для чого? Ми миємо, якщо щось розіллється'”, — згадує дівчина, ілюструючи інший погляд на повсякденні звички. Ці дрібні, на перший погляд, розбіжності формують загальне розуміння того, як адаптуватися до життя в США.

Сильний контраст виявився й у культурі споживання. Якщо в Україні звикли купувати необхідне в невеликих кількостях, то в Америці нормою є великі упаковки. “У магазині не купують одну пляшку коли – треба брати коробку”, — зазначає студентка. Особливо це помітно на студентських заходах, де кількість їжі вражає. “На кожній події — дуже багато їжі. Студенти її набирають так, що там одна тарілка, друга, а я це хочу, я це, бо воно і так все безкоштовно”, — пояснює вона. Це зумовлено конкуренцією між університетськими подіями: організатори замовляють багато їжі, аби залучити якомога більше студентів. Бували й випадки, коли їжу видавали лише наприкінці заходу, щоб гарантувати присутність аудиторії до останньої хвилини. Це яскраво демонструє культурні відмінності США та особливості студентського життя.

Дивні звички американців та адаптація до них

Після тривалого перебування в США українська студентка зіштовхнулася з низкою незвичних, а часом і дивних, на її погляд, побутових звичок, до яких довелося звикати. Наприклад, американці мають звичку додавати лід до всіх напоїв, незалежно від пори року, температури повітря чи типу напою. “Навіть якщо ти підеш у заклад і просто попросиш води, тобі принесуть воду з льодом”, — розповідає вона. Спочатку це здавалося дивним, але з часом ця звичка стала нормою. “Спочатку я дивувалася, але потім мені самій сподобалося пити холодні напої в будь-яку пору року. Зараз вода вже не смачна мені без льоду”, — зізнається студентка, демонструючи повну адаптацію до цього аспекту американського життя.

Ще однією особливістю, яка вимагала звикання, став стиль спілкування, зокрема так звані “small talk” – короткі, формальні розмови про погоду чи загальний стан справ. “Я вже звикла, що люди можуть просто привітатися й запитати: ‘How are you?’ І при цьому зовсім не обов’язково, що їм цікаво, як у тебе справи. Просто так треба. Це частина культури – всі так говорять”, — ділиться Ольга, підкреслюючи поверхневість, але обов’язковість цих бесід у американському суспільстві. Це є частиною культурних відмінностей США, що формують щоденну комунікацію.

Окремо вразило ставлення до імен. В американських університетах викладачі проявляють надзвичайну повагу до ідентичності студентів. На першому занятті вони зобов’язані вивчити імена всіх студентів, і якщо викладач помилиться або не запам’ятає ім’я, він може вибачатися до п’ятнадцяти разів. Це підкреслює важливість особистого звернення. Також у США дуже поширене поняття “preferred name” — ім’я, яким людина хоче, щоб до неї зверталися, і це не обов’язково має бути повне офіційне ім’я. “У мене, наприклад, на пошті вказано ‘Оля’, а не ‘Ольга’, і всі до мене звертаються саме так. І коли мене запитують, як краще, я кажу, що мені без різниці. Але є люди, яким це справді важливо”, — додає студентка. Цей аспект є цікавим прикладом культурних відмінностей США та індивідуального підходу до особистості, що варто враховувати, плануючи життя в США.