ЖИТТЯ ЛЮДИНИ Є БЕЗЦІННИМ, ДУША – БЕЗСМЕРТНА, А ПАМ’ЯТЬ ПРО ГЕРОЯ – ВІЧНА

Першоквітень тугою оповив наші серця. На вічний спочинок повернувся солдат, захисник, Герой Віталій Валерійович Осадчук. Повернувся «на щиті».

Повз Державні прапори, живим коридором Пам’яті повернувся до найрідніших людей – до коханої дружини Олени, до єдиного синочка Дмитра. Встеляючи останню путь квітами, скроплюючи гарячими слізьми, зі скорботною шаною зустріли земляки Героя, який молоде життя поклав, боронячи рідну землю, захищаючи нас. У бою за Україну, її свободу та незалежність, відданий Військовій присязі на вірність Українському народу загинув наш Герой. Російські загарбники жорстоко вбили відважного бійця 25 березня 2025 року в районі населеного пункту Торецьк на Донеччині, обірвавши життя молодому чоловіку, у якого попереду мало би бути щасливе майбутнє…

До двору на останнє прощання прийшли друзі, рідні та близькі, побратими-солдати. З’єдналися в памʼяті і глибокій пошані до Героя, прийшли подякувати захиснику за його жертву заради України і кожного з нас. Війна – це найстрашніше, що придумали люди. Вона завжди приходить непрошеною. Заходить не стукаючи, забирає не питаючи, а за собою залишає сльози і смерть.

Цією війною росіяни монолітно і назавжди закарбували у пам’яті кожного українця той факт, що вони – найлютіші наші вороги. Нема прощення, нема розуміння. Вороги навічно. Три роки віроломно знищують села і міста, вбивають, ґвалтують, щедро всіваючи наші землі горем, смертю, розрухою…

Гіркі сльози батька, сердечна туга, розпач і невимовне горе дружини, синівський біль Дмитра й щирі прощальні слова заупокійних молитов отця Романа вгамовували навіть весняний вітерець та переспів пташок. Сама природа притихла…

«Сьогодні у нас горе. Сьогодні Захарівщина прощається з Героєм. Росія вбила воїна Осадчука. Саме такі щирі і прості, віддані своїй землі хлопці, як Віталій Осадчук, наближають Перемогу. Вони створюють нову Україну, плекають нові цінності і нові національні скарби. Це вони кладуть на Олтар Великої Перемоги свої життя. Це вони виправляють помилки історії. Цілих три роки відважні Збройні Сили України, незламний український народ бореться, відстоюючи свою незалежність та ідентичність, захищаючи своє право вільно жити на власній Богом даній землі. Поділяємо пекучий біль важкої втрати, шановна родино, прийміть наші співчуття. Вічна памʼять та вічна шана Герою України, відважному солдату Віталію Вадерійовичу Осадчуку» – сказав у прощальній промові на цвинтарі Олексій Кузьмич.