Історія 74-річної Василини Рубаняк з Киселівки на Миколаївщині — це свідчення стійкості та незламності духу перед обличчям війни. Вона пережила важкі часи окупації, ховаючись від нещадних обстрілів у сусідському погребі. Ці бойові дії залишили свій руйнівний слід, пошкодивши її рідний дім. Однак, як тільки її рідне село було звільнено, пані Василина з гідністю повернулася додому. Її рішучість та прагнення до нормального життя спонукали її до відновлення власної оселі. Ця історія є прикладом того, як навіть у найскладніші часи люди знаходять сили для відродження та повернення до звичного життя. Попри зруйнований будинок, пані Василина не втратила надії та почала відбудовувати своє життя з нуля. Її історія надихає і показує, що після найтемніших часів завжди настає світло, і відновлення можливе. Відновлення дому — це не лише відбудова стін, але й повернення до нормального життя, яке було так жорстоко перерване. Ця історія про силу людського духу, який не зламати жодним вторгненням. Вона демонструє, як важливо мати надію та боротися за своє майбутнє, навіть коли все здається втраченим. Пані Василина Рубаняк стала символом стійкості для своєї громади, нагадуючи про важливість підтримки та взаємодопомоги у такі складні часи. Її історія відновлення після пережитої окупації є яскравим свідченням незламності українського народу. Попри всі труднощі, вона змогла повернутися до свого дому і розпочати нове життя. Цей приклад надихає багатьох, хто пройшов через схожі випробування. Її рішучість та оптимізм після пережитого є справжнім уроком мужності. Її особиста історія відновлення дому символізує відродження цілої громади. https://is.gd/YTudD4

« повернутися