🟢🎞«Життя у В’юнищах пронеслось, як у кіно»: щоденник селянина з затопленого села зберіг його внук ФОТО
📓Уродженець села В’юнище на Переяславщині Федір Михайленко записував основні події життя до щоденника. Спогади дідуся зберіг онук. У записах є цікаві деталі про переселення людей до Цибель після затоплення В’юнищ Канівським штучним морем.
Історія кожного населеного пункту України є унікальною та зберігає безліч нерозказаних історій. Особливе місце серед них посідають оповіді про ті села, які зникли з мап, ставши частиною великих водосховищ. Село В’юнище, розташоване на мальовничій Переяславщині, є саме таким прикладом. Його життя завершилося під водами Канівського штучного моря, залишивши по собі лише спогади та архівні записи. Однак завдяки ретельній праці та небайдужості онука, світ отримав унікальну можливість зазирнути в минуле через особисті нотатки його дідуся.
Федір Михайленко, уродженець В’юнищ, був свідком і учасником цих епохальних змін. Він вів детальний щоденник, у якому фіксував найважливіші події свого життя, а також трансформації, що відбувалися навколо нього. Цей щоденник Федора Михайленка став безцінним джерелом інформації, що розкриває не лише побут та традиції того часу, а й драматизм вимушеного переселення. Записи з його щоденника, дбайливо збережені онуком, є справжнім вікном у минуле, що дозволяє сучасному поколінню відчути атмосферу життя, яке вирувало у В’юнищах.
Особливий інтерес становлять згадки Федора Михайленка про процес затоплення села та подальшого переселення його мешканців. Це був складний період для тисяч родин, які мусили залишити свої домівки, свою землю, свої спогади. Канівське водосховище, створене для потреб гідроенергетики, змінило ландшафт і долі людей. З щоденника ми дізнаємося про труднощі, з якими стикалися переселенці, про адаптацію до нових умов у селі Циблі, куди були перевезені жителі В’юнищ. Це не просто сухі факти, це живі емоції, переживання, надії та страхи, зафіксовані рукою очевидця. Щоденник Федора Михайленка є справжнім пам’ятником людській стійкості та адаптивності.
Збереження таких особистих документів, як щоденник Федора Михайленка, має величезне значення для історичної пам’яті. Вони допомагають відтворити повну картину подій, доповнюючи офіційні дані живими свідченнями. Ці спогади дають змогу зрозуміти, як великі державні проєкти впливали на долі окремих людей та цілих громад. Це нагадування про те, що за кожною статистичною цифрою стоять людські історії, втрати та нові починання.
Дякуючи зусиллям онука, який зберіг цей безцінний щоденник селянина, ми маємо змогу поринути у світ минулого Переяславщини. Це не тільки історія про затоплене село В’юнище, а й глибока оповідь про взаємини людини з природою, владою та власним минулим. Подібні розповіді, що базуються на автентичних записах, є ключовими для розуміння нашої спадщини та формування майбутнього. Записи з щоденника Федора Михайленка – це не просто слова на папері, це відлуння епохи, що продовжує звучати крізь десятиліття, нагадуючи нам про важливість збереження кожної сторінки нашої історії.
Цей щоденник пропонує унікальний погляд на життя, яке пронеслося «як у кіно», з усіма його радощами та труднощами. Він є важливим внеском у дослідження історії Канівського штучного моря та його впливу на регіон. Переселення, описане в щоденнику Федора Михайленка, є яскравим прикладом того, як люди адаптувалися до нових умов, зберігаючи свою ідентичність та зв’язок зі своїми коренями, навіть після того, як їхнє рідне село В’юнище опинилося під водою. Ця історія підкреслює важливість кожного особистого свідчення для повноти історичної правди.
👉Підписатися|Переяслав.City|YouTube|Facebook|Instagram👈
