Жорстока та підступна російсько-українська війна продовжує забирати життя найкращих синів і доньок України. З глибоким сумом Ніжинська громада провела в останню путь двох відважних захисників України, чиї імена назавжди вкарбуються в історію нашої незалежності та свободи. На вихідних місто Ніжин попрощалося з солдатом Миколою Борзовим та майором повітряних сил, льотчиком Вадимом Благовісним. Ці герої віддали найцінніше – власне життя – задля мирного неба над нашою Вітчизною та майбутнього українського народу. Їхня жертовність є непохитним свідченням мужності та самовідданості, які характеризують кожного українського воїна, що захищає рідну землю.
Микола Борзов, справжній патріот і вірний син своєї землі, народився у 1967 році. У 1979—1984 роках він навчався в Ніжинській Гімназії №3, де здобув 8 класів освіти. Ще з юних років Микола вирізнявся своєю відповідальністю та добротою, а згодом став опорою для своєї родини. Його відданість військовому обов’язку була беззаперечною, і він без вагань став до лав Збройних Сил України, щоб протистояти агресору. Завдяки його службі та тисячам таких, як він, Україна вистояла і продовжує боротися за свою свободу. Микола Борзов залишив після себе величезну порожнечу в серцях рідних: без батька залишилося троє дітей та його дружина, яка тепер несе важкий тягар втрати. Похований Микола з усіма військовими почестями на Алеї Слави, що стала місцем вічного спочинку для багатьох героїв, які полягли у війні за Україну. Кожна могила на цій алеї – це історія життя, відданого за Батьківщину, а пам’ять про Миколу Борзова буде жити вічно в серцях ніжинців.
Вадим Благовісний, досвідчений майор повітряних сил та висококваліфікований льотчик, також навіки відійшов у небеса, захищаючи Україну. Вадим народився у мальовничому селі Синдаревське Ніжинського району Чернігівської області. З дитинства він мріяв про небо і присвятив своє життя авіації, ставши справжнім професіоналом своєї справи та одним із тих, хто боронив повітряний простір нашої країни. Його бойові вильоти були сповнені ризику, але він завжди усвідомлював важливість свого завдання – захищати українське небо від ворога, забезпечуючи безпеку мирних жителів. Загибель Вадима – це не лише величезна втрата для його рідних та друзів, а й для всієї української авіації, яка втратила цінного спеціаліста та відважного захисника. Вадима Благовісного поховали в його рідному селі, де його пам’ять буде жити вічно серед тих полів і хат, які він так віддано боронив. Його подвиг є прикладом безмежної любові до своєї землі та готовності йти до кінця за її свободу.
Прощальна церемонія зібрала сотні людей. Попрощатися з загиблими героями прийшли рідні, близькі, бойові побратими, представники місцевої влади та численні земляки, які розділяють біль втрати та висловлюють свою безмежну вдячність за подвиг. Заупокійну літургію, сповнену глибокого суму та молитви за упокій душ воїнів, відслужили у величній Соборі Всіх Святих. Кожен присутній усвідомлював, що прощається не просто з людьми, а з тими, хто став символом незламності українського духу. Ця війна змусила нас усвідомити справжню ціну миру та свободи, і кожен загиблий захисник України нагадує нам про цю ціну.
Україна завжди пам’ятатиме своїх героїв. Микола Борзов та Вадим Благовісний навіки залишаться у наших серцях як приклад мужності, самопожертви та безмежної любові до Батьківщини. Їхні імена будуть згадуватися поруч з іншими тисячами українських воїнів, які поклали своє життя на вівтар перемоги. Наша пам’ять – це наша сила, що дозволяє нам продовжувати боротьбу. Слава Україні! Героям слава!
🕯 Світла пам’ять героям!
Співчуття рідним та близьким!
