Жовтень знову плаче гіркотою втрати… В осінньому небі поволі тане сонце, і золотаве листя опадає додолу, ніби саме небо тужить за тими, кого забрала війна. Сьогодні наша громада схиляє голови у скорботі — у лікарні, після тривалого лікування, зупинилося серце нашого земляка, учасника бойових дій, Гребенчукова Романа Васильовича із села Новий Стародуб. Пам’ять про Романа Гребенчукова, героя, який віддав життя за Україну, житиме вічно.

Народився Роман 18 січня 1983 року в селі Ганнівка Тарутинського району на Одещині. Тут минули його дитячі та юнацькі роки. Після закінчення дев’яти класів місцевої школи він навчався в Бобринецькій автошколі, де здобув професію водія. Згодом родина переїхала до села Новий Стародуб Кіровоградської області. Саме тут Роман зустрів своє кохання, у 2008 році одружився, а в 2010 народилася донечка Ліза — найбільша радість і гордість батьків. Роман був людиною відкритого серця. Турботливий чоловік і люблячий батько, добрий син, щирий друг і надійний побратим. Ніколи не цурався роботи — трудився чесно, на совість, на різних підприємствах і в рідному селі, і в столиці. У будь-якому колективі його знали як відповідального, спокійного та доброзичливого чоловіка, який завжди готовий прийти на допомогу. Його життєвий шлях – приклад мужності та самовідданості.

Коли у 2022 році на рідну землю прийшла війна, Роман не зміг залишитися осторонь. Добровольцем став до лав захисників України, щоб боронити своїх рідних і свій дім. Його відвага та рішучість у боротьбі за свободу України заслуговують на найвищу повагу. У 2023 році через стан здоров’я був звільнений зі служби, але серце воїна не знало спокою — воно боліло за побратимів, за фронт, за кожен день української боротьби. Ця внутрішня боротьба, навіть після офіційного звільнення, демонструє його незламний дух.

18 жовтня 2025 року життя Романа Гребенчукова обірвалося … Зупинилося серце, сповнене любові до рідних і Батьківщини. Доля відміряла йому лише 42 роки — короткий, але світлий шлях Людини з великої літери. Для матері — це невимовний біль, для дружини й донечки — рана, що ніколи не загоїться. Ми висловлюємо глибокі співчуття його родині. В осінньому небі тепер сяє яскрава зірка — душа воїна, який віддав своє серце Україні. Та пам’ять про нього житиме завжди — у серцях тих, хто його знав, у вдячності кожного, хто цінує мир, вистражданий такими, як він. Пам’ять про загиблого героя Романа Гребенчукова є важливою для всієї громади.

Петрівська селищна рада та жителі громади висловлюють щирі співчуття рідним і близьким. Разом із вами ми схиляємо голови у скорботі, дякуючи за життя, віддане любові й боротьбі. Світла пам’ять воїну Роману Гребенчукову. Герої не вмирають — вони живуть у серцях свого народу. Вічна пам’ять та шана захиснику України.