Жовтень – це не лише осінь, а й місяць, присвячений профілактиці зловживання психоактивними речовинами (ПАР) серед молоді. Ця проблема є надзвичайно важливою, адже стосується майбутнього нашого суспільства. Психоактивні речовини – це широка категорія хімічних сполук, які впливають на центральну нервову систему, змінюючи мислення, сприйняття та настрій людини. Ці зміни можуть бути як терапевтичними, так і руйнівними, призводячи до деградації психіки.

До ПАР належать тютюн, алкоголь, деякі лікарські засоби, токсичні речовини та, звісно, наркотики. Усі вони впливають на мозок і психіку, знижуючи здатність до критичного мислення та відповідальних дій. Деякі з них, як-от знеболювальні чи снодійні, використовуються в медицині. Інші, як-от тютюнові та алкогольні вироби, побутова хімія, не заборонені законом, але становлять значну небезпеку для здоров’я. Особливо небезпечною є група наркотичних речовин, вживання яких суворо заборонено законом.

Ключова небезпека психоактивних речовин, зокрема наркотиків, полягає у формуванні залежності. Наркотична залежність розвивається поступово, часто непомітно для самої людини. Це рецидивне захворювання: люди, які пройшли лікування, мають високий ризик повернення до вживання ПАР навіть після тривалої перерви.

До списку психоактивних речовин входять алкоголь, кофеїн, нікотин, марихуана, деякі знеболювальні, а також нелегальні наркотики, такі як ЛСД, амфетаміни, MDMA, що також класифікуються як психотропні речовини. Способи вживання різноманітні: куріння, ковтання, нюхання, ін’єкції.

Сучасні підлітки активно користуються соціальними мережами, що робить їх вразливими до контенту, пов’язаного з алкоголем та наркотиками. Це збільшує ймовірність експериментів із ПАР. Для зменшення ризиків важливо створювати сімейні медіаплани, обмежувати час онлайн, заохочувати живе спілкування та інформувати дітей про безпечне користування технологіями. На жаль, соціальні мережі часто стають майданчиком для наркоторговців, які просувають та продають нелегальні речовини. Це вражає всі вікові групи, але підлітки та молодь є найвразливішими. Важливо пояснювати дітям, що будь-які таблетки можна вживати виключно за призначенням лікаря та у визначеному дозуванні.

Характерні ознаки синдрому залежності від ПАР:

• Сильне бажання або непереборна тяга до вживання ПАР.
• Порушений контроль над поведінкою, пов’язаною з вживанням ПАР.
• Виникнення абстинентного стану при зменшенні або припиненні вживання.
• Зростання толерантності, що вимагає збільшення дози для досягнення бажаного ефекту.
• Поглиненість уживанням ПАР: відмова від важливих інтересів та діяльностей заради придбання, вживання речовини та відновлення після її ефектів.
• Вживання ПАР всупереч явним ознакам шкідливих наслідків для здоров’я, навчання, роботи чи стосунків.

Як допомогти?
Важливо відкрито спілкуватися з дітьми про небезпеку алкоголю та наркотиків. Висловлюйте свої почуття та очікування. Наприклад: «Я розумію, що може виникнути бажання спробувати наркотики, але я не хочу, щоб ти робив щось, що може зашкодити тобі або поставити під загрозу все, над чим ти так наполегливо працював. Саме тому я очікую, що ти будеш уникати наркотиків, незалежно від того, що роблять твої друзі. Домовились?» Або: «Мене хвилює те, як наркотики можуть вплинути на твій мозок, і що це може навіть призвести до залежності. Чи можеш пообіцяти, що не будеш пробувати наркотики лише через те, що твої знайомі їх вживають?»

Якщо ви помітили ознаки вживання заборонених речовин у дитини, не зволікайте. Раннє втручання може запобігти розвитку залежності. Спеціалісти – сімейні лікарі, психологи, вчителі – можуть допомогти батькам вчасно виявити ризиковану поведінку та розробити ефективні стратегії підтримки молоді.