Війна, Камінь-Каширська Отг, Суспільство
Революція на граніті: історія студентського протесту в Києві
У жовтні 1990 року київська Площа Жовтневої революції (нині Майдан Незалежності) стала свідком першого масового ненасильницького протесту – Революції на граніті. Перші намети та молоді люди з білими пов’язками “Я голодую” започаткували епоху студентських протестів, що стали рушієм для подальших подій в Україні.
🔹 Історичні передумови: кінець 80-х
Щоб зрозуміти витоки цього протесту, необхідно повернутися у кінець 1980-х. Країна потерпала від дефіциту: полиці магазинів були порожні, а довгі черги за хлібом стали буденністю. Шахтарі Донбасу страйкували через невиплату зарплат, що ледве покривали базові потреби. Система тріщала по швах, а “перебудова” Горбачова лише підкреслювала неефективність комуністичної партії (КПРС). У суспільстві зростала громадянська активність: одні шукали порятунку в національному відродженні, інші – в нових політичних формах. Особливо активною була молодь, що формувала студентські організації, культурні гуртки та “неформалів” (“нефорів”). Вони, ще нещодавно організатори фестивалів та українськомовних вечорів, вже прагнули докорінних змін у державі.
Як народилася ідея протесту?
Ідея громадянської непокори зародилася у Львові, в середовищі Студентського братства. Маркіян Іващишин, голова братства, мав зв’язок з Українською студентською спілкою Києва, яку очолював Олесь Доній. Поступово ця ідея переросла у конкретний план: не просто мітинг, а голодування в серці столиці. Усі підготовчі кроки здійснювалися в умовах суворої конспірації:
▪️ Студенти збиралися невеликими групами, до Києва їхали “врозсип”, купували квитки по два-три, щоб не привертати уваги КДБ СРСР.
▪️ Кожен мав чіткий маршрут, як непомітно дістатися від вокзалу до центру столиці.
▪️ Обговорення акції відбувалися таємно – у Вільнюсі або в студентських гуртожитках.
Один зі студентів згадував: “Ми були певні, що першу групу відразу заарештують. Тому вона складалася лише з хлопців, готових сісти у відділок. Решту тримали в резерві, щоб переповнити міліцейські КПЗ”. Дата початку акції була призначена на 2 жовтня, частково через весілля Маркіяна Іващишина, яке відбувалося напередодні, що вимагало кількох днів на дорогу до Києва.
Чому саме “на граніті”?
Планувалося, що протестувальники вийдуть під стіни Верховної Ради. Проте, будівлю вранці 2 жовтня оточили загони міліції. Студенти перемістилися на площу Жовтневої революції та розбили намети біля монумента Леніну. Площу було вимощено сірим гранітом, що й дало назву акції. Міліція погрожувала знести намети, але студенти розуміли, що відступати немає куди. Граніт став їхнім символічним полем бою.
Початок голодування
О 10:30 студент В’ячеслав Кириленко оголосив: “Час іде. Людям холодно. О 10.30 оголошуємо голодування”. Першого дня протестували понад сто студентів, кожен з білою пов’язкою на голові, часто з написом “Я голодую”. Це стало символом сили духу та витримки. Організатори наголошували на головній меті – ненасильницькому спротиві. Вони не вдавалися до агресії, а обрали шлях самопожертви. Один з учасників, Олег Кузан, зазначав: “Ми хотіли масштабної акції, але не агресивної. Через голодування ми звертали увагу на проблему. Це була демонстрація сили духу, а не кулака”.
Вимоги студентів
Студенти висунули низку конкретних та сміливих вимог:
▪️ Відставка прем’єр-міністра України Віталія Масола.
▪️ Нові парламентські вибори на багатопартійній основі.
▪️ Відмова від підписання нового союзного договору.
▪️ Повернення українських солдатів додому.
▪️ Націоналізація майна Компартії України та комсомолу.
Хто брав участь?
Серед учасників Революції на граніті були ті, хто згодом став відомими діячами незалежної України: В’ячеслав Кириленко, Олег Тягнибок, Павло Розенко, Соломія Павличко, Тарас Прохасько, Анжеліка Рудницька, Вахтанг Кіпіані та інші. Їх підтримували відомі митці та політики: Ліна Костенко, Олесь Гончар, Оксана Забужко, гурти “Мертвий півень” і “Рутенія”, співачка Марія Бурмака, депутати Ігор Юхновський та Степан Хмара.
Досягнення протесту
Революція на граніті принесла реальні результати:
▪️ Відставку прем’єр-міністра Масола.
▪️ Зобов’язання, що українські солдати служитимуть вдома.
▪️ Націоналізацію майна Компартії.
▪️ Відмову від підписання нового союзного договору.
Однак, дострокових виборів домогтися не вдалося, адже комуністична більшість у Верховній Раді ще довго гальмувала необхідні зміни.
Значення для України
Революція на граніті стала справжньою школою демократії. Вона довела:
🔹 Ненасильницький спротив може бути ефективнішим за насильство.
🔹 Самоорганізація молоді здатна впливати на державну політику.
🔹 Наметове містечко може стати потужним символом тривалого протесту.
Ця акція сформувала покоління, яке пізніше брало участь у Помаранчевій революції та Революції Гідності. Вона стала важливою ланкою на шляху до проголошення незалежності України у 1991 році.
P.s. Нагадуємо, що сьогодні відбудуться заходи до 35-річчя Революції на граніті. О 12:00 чекаємо вас на Майдані Незалежності біля монумента, на відкритті вуличної виставки. Далі запрошуємо до Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану на виставку артефактів з революції. О 17:30 відбудеться дискусія з учасниками протесту. До зустрічі! 💛
Фото: архів Музею Майдану


