Жовтоводці вшановують пам’ять загиблого захисника з Лисичанська, Валерія Кружилова. У березні 2022 року, рятуючись від обстрілів, Валерій разом із родиною був змушений залишити рідний Лисичанськ і знайшов прихисток у Жовтих Водах. Минув рік, і він прийняв рішення стати на захист України, приєднавшись до лав Збройних Сил. На жаль, 12 вересня цього року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Анісівка на Харківщині, життя захисника обірвалося. Він віддав найцінніше – своє життя – за свободу та майбутнє України.

Валерій Кружилов народився 16 червня 1982 року в місті Лисичанськ. З ранніх років він виявляв неабиякі здібності до навчання, особливо цікавився історією. Його глибокі знання, висока мотивація та активна життєва позиція відзначалися ще зі шкільних часів. Він брав активну участь в олімпіадах, за що неодноразово отримував грамоти та похвальні листи, що свідчило про його прагнення до знань та саморозвитку.

Після закінчення школи Валерій вступив до Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля. Проте, доля розпорядилася інакше, і він вирішив піти працювати гірничим майстром на шахту ім. Мельникова. Згодом, протягом багатьох років, він плідно працював разом із батьком на сімейному підприємстві «Екотех», демонструючи відданість сімейній справі та наполегливість у праці.

У березні 2022 року, перед обличчям війни та небезпеки, родина Кружилових була змушена покинути рідний Лисичанськ і переїхала до Жовтих Вод. Цей крок став початком нового етапу в житті Валерія. Через рік, відчуваючи поклик обов’язку, він прийняв відповідальне рішення – приєднатися до лав Збройних Сил України. Він служив номером обслуги, виконуючи складні бойові завдання як на Донецькому, так і на Харківському напрямках. За свою мужність та самовідданість він був нагороджений орденом «За мужність», що є свідченням його героїзму та внеску у захист України.

Рідні згадують Валерія як надзвичайно добру, щиру, товариську та чуйну людину. Він завжди був готовий прийти на допомогу, підтримати у важку хвилину. Його винахідливість, оптимізм та вміння знаходити вихід із найскладніших ситуацій робили його душею компанії. Однак, найвищою цінністю та гордістю в його житті завжди була родина. Він безмежно любив своїх батьків, сестер, дружину та сина, і ця любов була щирою та взаємною.

Народження первістка, сина Кирила, стало для Валерія найважливішим, найзворушливішим та найщасливішим моментом у його житті. Він виховував сина з безмежною любов’ю, передаючи йому найкращі життєві цінності, любов до футболу, яким сам захоплювався з дитинства. Його найщирішою мрією було бачити сина гідною, щасливою та успішною людиною.

У захисника залишилися батьки Геннадій Володимирович та Людмила Василівна, дружина Олена та син Кирил, сестри Оксана, Юлія та Анастасія, брат Владислав. Спільна втрата єднає громаду Жовтих Вод у скорботі.

Прощання з героєм, захисником України, Валерієм Кружиловим, відбудеться 19 вересня о 09:00 біля пам’ятника славетним козакам. Ми висловлюємо найщиріші співчуття родині загиблого. Вічна пам’ять та слава мужньому захиснику України.

Дізнайтеся більше новин у нашому Telegram-каналі: https://t.me/zhv_rada