ЖІНКА ЗА КЕРМОМ АВТОМОБІЛЯ МОБІЛЬНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ СЛУЖБИ
Для багатьох мешканців мобільна соціальна служба стала надійним зв’язком із зовнішнім світом, справжнім джерелом надії та підтримки.
Самітні пенсіонери та люди з інвалідністю у віддалених селах щодня з нетерпінням чекають на приїзд фахівців терцентру: комусь треба доставити продукти чи ліки, допомогти оформити документи, підстригтися чи надати підтримку по господарству.

Але для того, щоб сучасний спеціалізований автомобіль вчасно діставався до найвіддаленіших куточків, потрібні не лише відкриті серця, а й надійні руки на кермі.
З початком повномасштабної війни наш Комунальний заклад Територіальний центр надання соціальних послуг зіткнувся з серйозним випробуванням. Попередній водій став військовослужбовцем і пішов захищати Батьківщину на фронт. Спецавтомобіль ризикував надовго залишитися в гаражі, а десятки людей — без життєво необхідної підтримки.

Саме в цей момент за кермо спеціалізованого автомобіля впевнено сіла жінка, для якої ревіння мотора та дорога є рідною стихією з самого дитинства — Раїса Іванівна ГНИЛОСИР. Сьогодні вона працює в терцентрі водійкою вже понад два роки.

Для Раїси Іванівни автомобілі — це не просто засіб пересування, а пристрасть усього життя. Водійські права вона має ще з 1980 року. Поки однолітки займалися дівочими справами, юна Раїса з захопленням опановувала техніку. З молодості вона впевнено приборкувала найрізноманітніший транспорт: від мотоцикла та радянських «Жигулів» до важкого трактора й вантажного «ГАЗону».

Тож не дивно, що Раїса Іванівна має відкриті водійські категорії B та C — вона може професійно керувати як легковиком, так і вантажівкою. А характер і життєвий шлях лише загартували її професіоналізм. 16 років роботи у військкоматі, потім – в поліцї, де жінка працювала аж до самого виходу на заслужений відпочинок. Проте сидіти вдома на пенсії активна та енергійна жінка просто не змогла.

Сьогодні робочий день водійки розписаний по хвилинах. Разом із мультидисциплінарною командою вона щодня вирушає у рейси. І якщо чоловіки зазвичай ставляться до техніки суто прагматично, то Раїса Іванівна доглядає за своєю машиною з особливою, теплою турботою. Для неї цей мікроавтобус — не просто залізо, а справжній напарник у добрій справі. Вона лагідно прислухається до кожного звуку мотора, дбайливо протирає панелі та власноруч створює в салоні бездоганну чистоту і лад.

Варто Раїсі Іванівні приїхати до підопічних терцентру, як професійна строгість поступається місцем щирому теплу. Вона не просто підвезе, а й обов’язково підтримає людей добрим словом, розпитає про життя. Поява жінки за кермом соціального авто спочатку викликала подив у місцевих жителів, але він швидко змінився глибокою повагою.

Історія Раїси Іванівни ГНИЛОСИР — це частина великої історії сучасної України. Галузі, які десятиліттями стереотипно вважалися «суто чоловічими» — насамперед пасажирські та вантажні перевезення, логістика й комунальний транспорт — сьогодні все частіше тримаються на ніжних, але дивовижно міцних жіночих плечах.