Клінічна смерть: Бріанна Лафферті з Колорадо пережила вісім хвилин клінічної смерті та поділилася своїм досвідом про яскраві видіння іншого світу, де «час зупинився». Цей досвід змінив її погляд на життя та смерть.

33-річна Бріанна страждала від серйозного неврологічного захворювання, що призвело до клінічної смерті.

Одного разу її організм раптово відмовив, і вона на вісім хвилин опинилася в стані клінічної смерті. За її словами, її свідомість не зникла, а навпаки, вона пережила яскраві видіння, пов’язані із загробним життям. Вона поділилася, що відчула незвичайну ясність свідомості, хоча тіло було паралізоване.

«Смерть – це ілюзія, бо наша душа ніколи не вмирає. Наша свідомість залишається живою. А сама наша сутність просто трансформується», – розповіла Лафферті, описуючи свій досвід клінічної смерті.

Жінка розповіла, що в стані клінічної смерті втратила спогади про своє минуле, але відчула незвичайну ясність свідомості.
За її словами, хоча тіло було паралізоване, вона відчувала себе «більш живою та справжньою, ніж будь-коли». Це відчуття підкреслює інтенсивність її переживань під час клінічної смерті.

Бріанна Лафферті хворіє на міоклонічну дистонію – неврологічний розлад, що супроводжується різкими мимовільними скороченнями м’язів та може порушувати функції організму. Під час одного з нападів її організм різко відмовив.
Перед втратою свідомості вона почула загадкове питання: «Чи ти готова?», після чого опинилася в повній темряві. Цей момент став початком її досвіду клінічної смерті.

Але найдивовижніше чекало попереду – її свідомість, за власними словами, відокремилася від тіла і потрапила в інший вимір, де час зупинився. Вона називає цей досвід неймовірним і непоясненним з точки зору науки. Цей досвід змінив її уявлення про життя та смерть після пережитої клінічної смерті.

Досвід клінічної смерті залишається однією з найзагадковіших тем у науці. Дослідження свідчать, що ці переживання, ймовірно, є результатом особливої мозкової активності під час критичних станів організму.

Існують різні теорії, ключовий аспект пов’язаний з продовженням активності мозку навіть після зупинки серця, що потенційно призводить до змінених станів свідомості та яскравих сприйняттів. Ці теорії намагаються пояснити феномен клінічної смерті.

Проте Бріанна Лафферті впевнена, що справді померла, відвідала потойбічний світ і змогла повернутися до життя. Її особистий досвід клінічної смерті підкреслює важливість дослідження цього феномену.

«Я раптово відокремилася від свого фізичного тіла. Не було болю, лише глибоке відчуття спокою та ясності. Ця відстороненість від моєї фізичної форми змусила мене усвідомити, наскільки тимчасовим і крихким є наш людський досвід», – розповіла Лафферті, ділячись своїми відчуттями під час клінічної смерті.

Вона розповіла, що в тому дивному стані помітила щось неймовірне – її думки буквально матеріалізувалися, формуючи реальність навколо неї в потойбічному світі. Це стало можливим завдяки її переживанню клінічної смерті.

«Мої думки миттєво матеріалізувалися. Тоді я зрозуміла, що наші думки формують реальність, просто на це потрібен час», – зазначала Лафферті. Цей висновок став наслідком її досвіду клінічної смерті.

Після того, як жінку повернули до життя, їй довелося заново вчитися ходити та говорити. Згодом лікарі провели унікальну операцію на мозку Лафферті, щоб вилікувати ушкоджений гіпофіз. Відновлення після клінічної смерті було тривалим процесом.

Попри страх перед можливим повторенням клінічної смерті, саме поняття «смерті більше» не лякає Бріанну. Її погляд на смерть змінився після пережитого досвіду клінічної смерті.

«Це змінило хід мого життя. Те, чого я боялася, більше не має наді мною влади. А те, за чим я раніше ганялася, більше не здається важливим», – зізналася жінка. Її слова підкреслюють трансформаційний вплив клінічної смерті.

Для Лафферті цей перехід між життям і смертю став джерелом глибокого усвідомлення. Цей досвід клінічної смерті змусив її переосмислити цінності.

Вона переконана, що навіть найболючіші життєві випробування несуть у собі глибокий сенс. Її віра в сенс життя зміцнилася після пережитої клінічної смерті.