Жінка і війна… яке поєднання може бути більш протиприродним? Жінка, яка дарує життя, і війна, яка його забирає, єдине і неповторне…

4 березня 2025 року у Врадіївській дитячій музичній школі відбувся захід для матерів загиблих воїнів громади. Організаторами виступили відділ культури, мистецтва і туризму та відділ соціального захисту Врадіївської селищної ради. У залі були присутні жінки, серця яких назавжди оповиті болем… Це матері, дружини, сестри та доньки наших Героїв – небесних янголів.

Зі словами глибокої вдячності за гідне виховання синів, які стали гордістю нації та віддали життя заради незалежності України, до матерів звернувся селищний голова Микола Москаленко. “Ваші рани та сердечний біль час не лікує. Ми не маємо можливості повернути загиблих оборонців України до життя, але ми можемо висловити Вам, дорогі матері наших захисників, шану за те, що виховали справжніх Героїв, готових віддати своє життя задля мирного неба над вільною Україною”, – зазначив Микола Леонідович. Вшановуючи пам’ять усіх воїнів, які загинули за нашу незалежність та свободу, присутні схилили голови.

Мистецьку атмосферу для присутніх створювали викладачі та учні Врадіївської дитячої музичної школи. У ці важкі часи музика наповнює світлом, об’єднує, надихає та примножує силу духу. Всім відомо, що українська пісня — це код нашого народу. Кожен художній номер концерту передавав велику любов до України, вселяв віру у краще майбутнє! Ведучі програми – представники Врадіївського будинку культури – вплітали в канву концерту слова гордості за наш незламний народ і Героїв-захисників, сповнені болю та суму рядки про горе і втрати у дні війни, про полеглих синів та дочок України. Зворушливим моментом стало вручення гостям весняних квітів та подарунків, зроблених своїми руками, від вихованців Дитячого будинку творчості. Ці щирі дари стали ще одним виразом підтримки та вдячності.

Гірко, образливо, важко на душі, бо йдуть від нас кращі з кращих, у розквіті сил, повні надій і планів. Нічим не заповнити ці втрати. Жодними словами не утішити рідних і близьких. І лише одне може пом’якшити гіркоту втрат – наша пам’ять, розуміння, що ці жертви були не марні. Вони загинули в ім’я життя інших, в ім’я спокою і миру на нашій землі. Пам’ять про Героїв житиме вічно у наших серцях.