Згідно з останніми даними, заборона спалювання сухої рослинності є критично важливим питанням для збереження навколишнього середовища та здоров’я населення. Весняний період часто супроводжується активним наведенням ладу на присадибних ділянках, що нерідко призводить до спалювання гілок, сухої трави та сміття. Однак мало хто усвідомлює, які згубні наслідки це має як для особистого здоров’я, так і для екології в цілому.

Небезпека для здоров’я від спалювання рослинності та сміття є надзвичайно високою. Вдихання диму, особливо в весняно-літній період, коли листя дерев накопичує пил та шкідливі речовини, може викликати серйозні проблеми з дихальною системою. Під час згоряння однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється понад 9 кг мікрочастинок диму, які містять пил, окис азоту, вуглекислий газ та важкі метали. Ці речовини осідають у легенях, сприяючи розвитку респіраторних захворювань та інших ускладнень.

Крім безпосередньої загрози для здоров’я, спалювання рослинності має негативний вплив на екосистему. Очерет, наприклад, є домівкою для багатьох тварин і птахів. Спалювання сухої трави та очерету зменшує видовий склад рослинності, що є джерелом харчування для тварин. Це призводить до порушення природного балансу в екосистемі та може мати довгострокові наслідки.

Вогнем знищуються перші весняні паростки, зменшується кількість квітучих рослин. Натомість активізуються бур’яни, які є більш стійкими до пожеж. Також вогонь знищує насіння рослин, що знаходяться на поверхні землі, та корисну мікрофлору ґрунту, необхідну для боротьби з хворобами рослин. Відновлення екосистеми після пожежі може тривати від п’яти до шести років, а в деяких випадках не відбувається взагалі.

Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, самовільне спалювання сухої трави та інших рослинних залишків карається штрафами. Для громадян штраф становить від 3060 до 6120 грн, для посадових осіб – від 15300 до 21420 грн. У межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду штрафи значно вищі.