Мікропластик сьогодні знаходять у воді, їжі, повітрі й навіть у людській крові. І хоча ми можемо не бачити його неозброєним оком, він щодня потрапляє в наш організм і може призводити до цілої низки серйозних проблем зі здоров’ям аж до підвищеного ризику онкологічних захворювань. Розповідаємо, звідки береться мікропластик, як він проникає в організм і як себе захистити.

Звідки береться мікропластик

Мікропластик — це крихітні частинки пластику розміром від 1 мікрометра до 5 міліметрів, який утворюється внаслідок розпаду більших пластикових предметів: пакетів, пляшок, одноразового посуду тощо. Ще одне джерело — мікроскопічні пластикові гранули, які використовують у косметиці, мийних засобах та промисловості.

Основні джерела мікропластику:

• одноразовий пластиковий посуд і упаковка;
• синтетичний одяг (особливо під час прання);
• автомобільні шини;
• пил у приміщеннях;
• мийні засоби й косметика (наприклад, скраби з пластиковими мікрогранулами);
• морепродукти (внаслідок поїдання мікропластику твариною за життя);
• питна вода — як з пластикових пляшок, так і з крана.

Як мікропластик потрапляє в організм

Найчастіше ми поглинаємо мікропластик трьома шляхами:

• ковтання — разом із їжею, водою чи частинками пилу.
• вдихання — мікропластик міститься у повітрі, зокрема у приміщеннях, де багато синтетичних матеріалів.
• крізь шкіру — через косметику або одяг. Цей механізм іще вивчається, але можливість не виключається.

Мікропластик уже виявляли в:

• крові людини;
• легенях;
• печінці;
• мозку;
• плаценті;
• грудному молоці.

Чим небезпечний мікропластик

Мікропластик містить або може адсорбувати на своїй поверхні хімічні речовини, що порушують роботу ендокринної системи, — це так звані ендокринні руйнівники (endocrine disrupting chemicals, EDCs) бісфенол A (BPA), фталати, нонілфенол та інші.

Ці ендокринні руйнівники здатні імітувати або блокувати природні гормони, зокрема і статеві (естроген, прогестерон і тестостерон), порушуючи гормональний баланс організму. Внаслідок цього можуть виникати проблеми з фертильністю, розвитком, обміном речовин і підвищений ризик онкологічних захворювань.

Хто найвразливіший до шкідливого впливу мікропластику

Найбільшу небезпеку ендокринні руйнівники становлять для жінок під час вагітності або для дітей під час їхнього раннього розвитку, коли органи й нервова система тільки починають формуватися.

Згідно з доповіддю ВООЗ, ці псевдогормони провокують такі захворювання:

• крипторхізм (неопущення яєчок у хлопчиків, наслідком якого може бути розвиток злоякісної пухлини яєчка і порушення фертильності);
• порушення нервової системи у дітей;
• розлад дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ);
• ожиріння;
• безпліддя;
• рак передміхурової залози;
• рак щитоподібної залози;
• зниження здатності до навчання і пам’яті;
• діабет у дорослих;
• серцево-судинні захворювання.

Як зменшити вплив мікропластику на здоров’я

Не існує способу повністю уникнути мікропластику, але ось що ви можете зробити:

1. Уникайте нагрівання їжі в пластиковому посуді. Від нагрівання пластик виділяє більше частинок.
2. Користуйтеся дошками для нарізання з дерева чи кераміки замість пластику.
3. Пийте фільтровану воду зі скляної чи керамічної тари.
4. Обирайте одяг з натуральних тканин. Під час прання синтетики утворюється багато мікроволокон.
5. Відмовтесь від косметики з мікропластиком. Читайте склад — уникайте слів як-от polyethylene, acrylate copolymer.
6. Провітрюйте й прибирайте житло. У побутовому пилу багато мікропластику.
7. Сортуйте сміття та зменшуйте використання пластику. Це допомагає зменшити кількість пластику в довкіллі загалом.

Питання мікропластику стосується не лише довкілля, а й здоров’я кожної людини. Зменшуючи кількість пластику у своєму житті, ви допомагаєте природі та дбаєте про себе та своїх близьких.

Кам’янське відділення

ДУ «Черкаський обласний центр контролю

та профілактики хвороб Міністерства  охорони              

здоров’я України»

« повернутися