Завдяки безмежній любові, відвазі, відданості та вірі в Бога, жінки-мироносиці стали першими, хто почув радісну звістку про Воскресіння Христове. Вони, сповнені віри та надії, вирушили до гробу Спасителя, щоб намастити Його тіло миром. Ці жінки, згадувані у Святому Письмі, стали прикладом справжньої відданості та безкорисливої любові.

Мироносицями їх називають через те, що, дотримуючись традицій та законів, вони поспішили до гробу, несучи з собою запашну олію – миро. Вони йшли з наміром віддати шану вчителю, навіть не знаючи, як їм вдасться відкотити важкий камінь від дверей гробу. Але їхня віра та відданість перемогли сумніви.

Вони не сподівалися побачити воскреслого Христа, але їхня віра та любов були настільки сильними, що саме вони першими отримали звістку про перемогу над смертю. “Чого шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, Він воскрес” (Лк. 24: 5 – 6) – почули вони слова ангела. Ця звістка, передана світові через жінок-мироносиць, продовжує лунати в серцях вірян, особливо у світлі дні Великодня. Свідченням цього є вітання: Христос Воскрес!

Приклад жінок-мироносиць нагадує нам про важливість надії, наполегливості та добрих справ. Кожен з нас може робити добро, проявляти любов та віру у своїх вчинках. Навіть маленька добра справа є свідченням перемоги над злом і наближає нас до великої мети. Тож нехай кожен з нас, керуючись любов’ю та вірою, робить добрі справи, діючи на своєму місці, в міру своїх сил та можливостей.

Уособленням відданості та віри є жінки-мироносиці. Їхній приклад надихає нас. Ми повинні пам’ятати, що віра, любов і добрі справи здатні творити дива. Продовжуємо жити з вірою та надією.

#Церква_з_тобою