Колективний договір – це основа трудових відносин, що регулює співпрацю між працівниками та роботодавцем. Згідно зі статтею 15 Кодексу законів про працю України та статтею 9 Закону України «Про колективні договори і угоди», колективні договори підлягають обов’язковій повідомній реєстрації місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Це означає, що реєстрація є не можливістю, а вимогою законодавства.

Важливо розуміти, що колективний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, або з дати, визначеної в самому договорі. Таким чином, набуття чинності колективного договору не пов’язане з його подальшою реєстрацією. Проте, недотримання вимог щодо реєстрації може мати наслідки.

У разі невиконання певних положень колективного договору, між працівником (працівниками) та роботодавцем можуть виникнути індивідуальні чи колективні трудові спори. Вирішення індивідуальних спорів, якщо згоди не досягнуто, відбувається через судовий порядок. Суд, а також Національна служба посередництва та примирення під час реєстрації колективних трудових спорів, враховують положення виключно зареєстрованих колективних договорів, а також зареєстровані зміни до них. Це підкреслює важливість дотримання всіх процедурних норм для належного юридичного оформлення та застосування колективного договору. Правильна реєстрація забезпечує юридичну силу всіх домовленостей.

Дотримання норм трудового законодавства, зокрема щодо колективних договорів, є запорукою стабільних та прозорих трудових відносин. Це допомагає уникнути непорозумінь та забезпечити захист прав як працівників, так і роботодавців, у відповідності до вимог законодавства України.