Завтра, 10 березня, громада Пасік-Зубрицьких прощатиметься зі своїм Героєм, Воїном Сергієм Мачоганом. Церемонія прощання розпочнеться об 11:30. Зустріч тіла полеглого захисника відбудеться від повороту навпроти «Порту» (логістичний центр по вул. Зеленій). Траурний кортеж прослідує до батьківської хати Сергія Мачогана по вул. Кармелюка, 9. Далі шлях пройде вулицею Лесі Українки до церкви святих Косми і Даміана (вул. Соборна, 3). Похоронна процесія повернеться тією ж вулицею Лесі Українки до місця вічного спочинку – Сихівського цвинтаря (вул. Зелена, 420).

**Спогади про Героя з уст його брата Тараса Мачогана:**

«Мій брат був втіленням честі. З перших днів повномасштабного вторгнення, вже 26 лютого, він добровільно став до лав військової частини, де раніше проходив службу. Сергій не знав сумнівів, адже завжди повторював: “Рідну землю потрібно боронити. Кожен має бути на своєму місці та робити все для нашої перемоги”.
Два роки він сумлінно служив у ВСП, з відданістю виконуючи свій обов’язок. Брав участь у ротаціях на Харківщині та Сумщині. Сергій ніколи не скаржився, не відступав – він просто робив те, що вважав правильним. Згодом його перевели до бойової 110-ї окремої механізованої бригади. Там він залишився тим самим незламним воїном, якого ми знали: сміливим, мужнім і надзвичайно розсудливим. Неодноразово опиняючись на межі життя і смерті, він зберігав спокій та виваженість. Саме ця мудрість і холодний розум не раз рятували йому життя. Водночас Сергій був людиною надзвичайної доброти. Розумний, щирий, справедливий – таким його згадують побратими та командири. Вони поважали його не лише як відважного воїна, а й як добру і порядну людину. Він віддав найцінніше – своє життя – аби ми могли жити на своїй землі й ростити наших дітей. Найбільший біль усвідомлювати, що в нього залишився маленький син, якому лише три роки. Але ми зробимо все, щоб він знав і пишався своїм батьком, бо його батько – справжній Герой!!!»

Запрошуємо всіх, хто цінує його подвиг, прийти та провести Героя в останню земну дорогу. Наш святий обов’язок – пам’ятати ціну нашої свободи.