Війна, Глобальні
Олександр Тюнін: смерть топ-менеджера “Росатому” за загадкових обставин
Олександр Тюнін / © УНН
У Москві знайдено мертвим генерального директора компанії «НПК „Химпроминжиниринг“ Олександра Тюніна. Попередньо розглядається версія самогубства, повідомляють російські ЗМІ. Тіло Тюніна виявили біля його автомобіля неподалік лісу. Поруч лежало мисливське рушниця та записка, у якій керівник згадував про депресію. За інформацією, інцидент стався у селищі Кокошкіно на заході Москви.
Стало відомо, що у передсмертній записці Тюніна йшлося про те, що він більше не міг боротися з депресією, яка тривала вже п’ятий рік і ставала дедалі важчою. Йому було 50 років. «Химпроминжиниринг» — науково-виробнича компанія, що спеціалізується на розробці та випуску вуглецевих композитів для авіації, енергетики та промисловості. Тюнін очолив компанію у квітні 2016 року. Пізніше вона увійшла до дивізіону «Перспективні матеріали і технології» під брендом Umatex.
Олександр Тюнін став ще однією жертвою загадкових смертей серед топ-менеджерів російських компаній. Його загибель викликає питання, враховуючи нещодавні події. Цей випадок привертає увагу до тривожної тенденції, коли успішні керівники загадково гинуть за нез’ясованих обставин. Депресія, згадана у його передсмертній записці, може бути як реальною причиною, так і спробою приховати інші мотиви.
Нагадаємо, Тюнін став двадцятим топ-менеджером, який загинув за загадкових обставин з початку війни в Україні. На початку вересня під Калінінградом знайшли мертвим гендиректора компанії «К-Поташ Сервіс» Олексія Синицина: його обезголовлене тіло виявили під мостом із закріпленим буксирувальним тросом. У серпні стало відомо про смерть Дмитра Осипова, голови ради директорів «Уралкалію», та Михайла Кеніна, засновника й основного акціонера будівельної групи «Самолёт». Причини їхньої смерті залишаються невідомими.
Пік загадкових смертей припав на 2022 рік. Тоді були знайдені тіла керівника транспортної служби «Газпром інвест» Леоніда Шульмана, колишнього віцепрезидента Газпромбанку Владислава Аваєва та екс-топменеджера «Новатеку» Сергія Протосені. Крім того, Равіль Маганов, голова ради директорів «Лукойлу», загинув, випавши з вікна Центральної клінічної лікарні Управління справами президента. Його наступник, Володимир Некрасов, помер через рік від «гострої серцевої недостатності».
У 2023 році мертвими знайшли В’ячеслава Ровнейка, директора Міжрегіонального паливного союзу, та Ігоря Шкурко, заступника голови «Якутськенерго». У 2024 році у своєму кабінеті повісився віцепрезидент «Лукойлу» Віталій Робертус, а у 2025 році випав із балкона віцепрезидент «Транснефти» Андрій Бадалов. Ці події створюють тривожний фон навколо російського бізнесу та його керівництва, особливо в контексті поточних геополітичних подій.
Повідомлення про смерть Олександра Тюніна, керівника компанії «НПК „Химпроминжиниринг“», яка займається розробкою вуглецевих композитів, викликає особливу увагу. Компанія, що входить до складу «Росатому», раніше потрапила під санкції США. Це може вказувати на зв’язок між бізнесовими проблемами, санкційним тиском та трагічними наслідками для керівництва.
Загадкові смерті топ-менеджерів у Росії стали сумною реальністю, що викликає багато питань та спекуляцій. Депресія, яку згадав Тюнін, може бути як реальним фактором, так і прикриттям для інших обставин. Аналіз цих подій дозволяє зрозуміти загальну атмосферу, що панує в російському бізнесі, особливо в умовах міжнародної ізоляції та конфлікту.


