🕯️ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ 🕘 Щоранку, о 9 годині, згадуємо українців, які віддали своє життя за Україну🇺🇦.

Сьогодні минають другі роковини з дня загибелі захисника України – АТРОШЕНКА Дмитра Валерійовича, мужнього воїна, який присвятив своє життя боротьбі за свободу нашої держави.

🕯 Дмитро Атрошенко народився 30 грудня 1986 року в мальовничому містечку Городня. У 2004 році він успішно закінчив Городнянську ЗОШ №1. Наступного року здобув професію муляра-штукатура у Чернігівському державному професійно-технічному училищі №18, демонструючи прагнення до опанування нових навичок.

З юних років, а саме з 17 років, Дмитро підробляв на будівництві, здобуваючи цінний досвід. Згодом його професійний шлях проліг через посади будівельника, бетоняра та каменяра. Він брав участь у будівництві осель, працюючи як в Україні, так і за кордоном. Його останньою офіційною роботою була посада арматурника у ТОВ «Єврокон». Попри свою завантаженість, Дмитро знаходив час для захоплень: цікавився автомобілями та любив собак, хоча часові рамки часто обмежували його можливості.

З початку травня 2022 року по травень 2023 року Дмитро з честю ніс службу у лавах 58-ої окремої мотопіхотної бригади. Його бойовий шлях пролягав через запеклі бої на Донецькому, Харківському та Луганському напрямках. Як свідчать спогади близьких, Дмитро Атрошенко багаторазово демонстрував неабиякий героїзм, рятуючи життя своїх побратимів. Він особисто витягував поранених та загиблих з поля бою, а через нестачу техніки, евакуйовував бійців власним автомобілем. Його самовідданість врятувала життя командира роти, якого він терміново доставив до госпіталю. В одному з бойових зіткнень, разом з побратимом, Дмитро успішно відбив групу диверсантів, що діяла в одному з сіл Донецької області. Він брав активну участь у штурмових діях, завжди прикриваючи спини товаришів і виходячи з позицій останнім, ризикуючи власним життям. Під час одного з бойових завдань він отримав контузію.

У травні 2023 року Дмитро був переведений до іншої бригади, де продовжив нести службу, захищаючи Україну від ворожої агресії.

Старший солдат Дмитро Атрошенко, з позивним «Димазда», загинув 22 липня 2023 року на Луганщині. Героїчно виконуючи свій військовий обов’язок, він отримав смертельне поранення внаслідок артилерійського обстрілу з боку окупаційних військ. Його жертовність стала ще однією страшною ціною, яку Україна платить за свою свободу.

У Дмитра залишилися найрідніші люди: його мама, дружина, син, дідусь та бабуся, які глибоко сумують за втратою.

Поховали Героя 1 серпня 2023 року у його рідній Городні, на кладовищі «Піски». Його пам’ять назавжди закарбується в серцях тих, хто цінує мир і свободу.

🎖️ Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня посмертно (Указ Президента України №53/2024) – визнання його виняткової хоробрості та самовідданості.

Вічна пам’ять і слава Герою! 🇺🇦

Городнянський історико-краєзнавчий музей