🕯️ Щохвилини пам’яті: вшановуємо полеглих героїв України

🤝 Щоранку, о 9:00, ми схиляємо голови у хвилині мовчання, згадуючи українців, які віддали своє життя за нашу свободу та незалежність. Сьогодні, 27 липня, ми відзначаємо дні народження двох незламних захисників України – Олександра Сергійовича Ковальського та Вадима Олександровича Литвиненка. Їхні життя – це подвиг, їхня пам’ять – це наша сила.

🌟 Олександр Ковальський: Життя, присвячене служінню

🕯️ Олександр Ковальський народився 27 липня 1984 року у мальовничому місті Городня, що на Чернігівщині. Його шлях до захисту України розпочався ще у шкільні роки. Навчаючись у Городянській середній ЗОШ №1, яку він успішно закінчив у 2001 році, він вже проявляв прагнення до служіння. Військова служба в Збройних Силах України, яку він проходив з жовтня 2002 по липень 2006 року, стала важливою частиною його життя. У перервах між службою, він здобував досвід, працюючи охоронцем та експедитором. З перших днів Антитерористичної Операції, у червні 2014 року, Олександр був мобілізований і служив до червня 2015 року. З травня 2016 року він продовжив службу за контрактом, досягнувши звання старшини роти. У січні 2020 року йому було присвоєно почесне військове звання прапорщик. На жаль, 3 жовтня 2022 року, під час виконання бойового завдання на Харківщині, життя Олександра Сергійовича обірвалося. Він загинув, захищаючи Україну. Похований герой 6 жовтня 2022 року на кладовищі в рідній Городні. Його відвага була відзначена численними нагородами: нагрудними знаками «За Зразкову Службу», «Сухопутні Війська України», медалями «Операція Об’єднаних Сил. За Звитягу та Вірність», «За участь в антитерористичній операції». Указом Президента України від 31 березня 2025 року № 203/2025, за виняткову мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, Олександру Сергійовичу було посмертно присвоєно орден “За мужність” ІІІ ступеня.

🌟 Вадим Литвиненко: Вірність присязі до останнього подиху

🕯️ Вадим Литвиненко, ще один син України, народився 27 липня 1984 року у місті Городня. У 2003 році він здобув середню освіту, закінчивши Городнянську середню загальноосвітню школу №2. Його шлях військового розпочався зі строкової служби у листопаді 2003 року. З 2005 року Вадим служив у Державній прикордонній службі України, демонструючи вірність обов’язку. У 2008 році, після завершення служби, він повернувся до цивільного життя, працюючи охоронцем. Однак, поклик захищати Батьківщину не залишив його. У грудні 2022 року Вадим був мобілізований до Збройних Сил України, де служив у п’ятій окремій танковій бригаді. Він безстрашно боронив українську землю на запеклих напрямках фронту, зокрема на Запорізькому. На жаль, 15 серпня 2024 року, життя Вадима обірвалося внаслідок захворювання, пов’язаного з наслідками захисту Батьківщини. Його втрата стала невимовною для батьків, дружини та сина. Вічна пам’ять і слава цим Героям! 🇺🇦

Городнянський історико-краєзнавчий музей