🕯️ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНА ХВИЛИНА МОВЧАННЯ

🕘Щоранку, о 9 годині згадуємо українців, які віддали своє життя за Україну🇺🇦

Сьогодні минає друга річниця з дня загибелі видатних захисників України – КОНОНЕНКА Олександра Віталійовича та ФЕДОРЕНКА Андрія Михайловича. Ці герої, віддавши найцінніше – життя, назавжди вписали свої імена в історію боротьби за незалежність нашої держави.

🕯 Олександр Кононенко народився 8 березня 1992 року в місті Городня. Освітній шлях він здобув у Городнянській ЗОШ №2, а у 2009 році завершив навчання у Чернігівському вищому професійному училищі за спеціальністю «агент комерційних послуг». Його шлях захисника розпочався ще під час подій у Криму. Разом з побратимами-морпіхами він вийшов з честю, зберігши бойову техніку. Не зупиняючись, Олександр продовжив боротьбу на Донбасі. На жаль, війна наздогнала його вдруге. Як тільки Чернігівщина була звільнена від окупантів, він знову став до лав ЗСУ, вирушивши захищати Харківщину. Трагічна звістка прийшла 3 вересня 2023 року: Олександр загинув під час ракетно-бомбового удару по одному з населених пунктів Харківської області. Його похорон відбувся 28 січня 2024 року в рідній Городні.

За роки несення військової служби, Олександр Кононенко був відзначений численними нагородами, серед яких: відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»; відзнака Начальника Генерального Штабу Збройних сил України — нагрудний знак «Учасник АТО»; почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України «Кращий сержант (старшина) ЗСУ”; нагрудний знак «Ветеран війни – Учасник бойових дій»; пам’ятна медаль «30-та окрема Гвардійська механізована Новоград-Волинська Рівненська орденів червоного прапора і суворова бригада».

_______________________________

🕯 Андрій Федоренко народився 11 грудня 1990 року в місті Городня. Освіту здобував у Городнянській ЗОШ №1. З 2009 по 2010 рік проходив строкову військову службу. Андрій жив і працював у рідному місті, мав сім’ю та будував плани на майбутнє. Однак, повномасштабна російська агресія кардинально змінила його життя. Перебуваючи під окупацією свого дому, він усвідомив, що не має права залишатися осторонь. Прийнявши мужнє рішення, Андрій вступив до лав Збройних Сил України, щоб захищати свою Батьківщину. Його головною метою було забезпечити мирне майбутнє для своєї матері, дружини, сина, доньки та всіх рідних.

Одразу після визволення Чернігівщини від російських загарбників, у квітні 2022 року, Андрій Федоренко звернувся до ТЦК та СП і став на захист України. Він вірив у перемогу і докладав усіх зусиль, щоб наблизити її протягом півтора року служби. На жаль, 3 вересня 2023 року, під час ракетно-бомбового удару по одному з сіл Харківської області, воїн загинув, захищаючи країну. Його похорон відбувся 29 січня 2024 року в Городні.

Вічна пам’ять і слава Героям! 🇺🇦