🕯 Вшановуємо пам’ять загиблих Героїв. Проводимо загальнонаціональну хвилину мовчання, вклоняючись перед подвигом кожного, хто віддав своє життя за Україну.

Сьогодні ми згадуємо Максима Вікторовича Бакая, справжнього патріота та мужнього захисника, чиє життя обірвалося надто рано. Максим Бакай був випускником Юр’ївського СПТУ № 81, закладу, що кує кадри для багатьох галузей. У січні 2024 року, в час, коли країна потребувала сильних рук та незламного духу, він був мобілізований до лав Збройних Сил України. Проходив службу у складі 150-ї бригади, віддано виконуючи свій обов’язок на передовій.

На жаль, доля розпорядилася так, що війна забрала його життя в районі міста Торецьк, що на Донеччині. Це земля, яка стала свідком найзапекліших боїв, і де полягли багато наших захисників. Максим Бакай віддав своє життя, захищаючи мирне небо над нашою Батьківщиною. Йому було лише 38 років – вік, коли життя має тільки починатися, коли попереду ще стільки планів та мрій.

Його загибель – це невимовний біль для родини, друзів та близьких. Це також величезна втрата для всієї України. Кожен полеглий воїн – це незагойна рана на серці нації. Ми пам’ятаємо кожного, хто боровся і бореться за нашу свободу та незалежність. Ми низько схиляємо голови перед мужністю та самопожертвовою Максима Бакая та всіх загиблих Героїв. Їхній подвиг назавжди залишиться в наших серцях та в історії України.

Ми не маємо права забувати ціну, яку платить Україна за свою свободу. Пам’ять про Максима Бакая, як і про всіх полеглих, житиме вічно. Вічна слава Героям!