Загальнонаціональна хвилина мовчання – це священний ритуал, який щодня об’єднує мільйони українців у спільній скорботі та безмежній вдячності. Саме о 09:00 ранку, по всій країні, зупиняється час, щоб ми могли згадати тих, хто віддав найцінніше – своє життя – за нашу свободу, незалежність та майбутнє. Цей момент є не просто протокольною дією, а глибоким виявом національної єдності та пошани до кожного, хто став жертвою жорстокої агресії російських загарбників.

Кожен день, коли Україна бореться за своє існування, ми усвідомлюємо ціну миру. Ця щоденна загальнонаціональна хвилина мовчання є постійним нагадуванням про неймовірні втрати, які несе наш народ. Ми запалюємо свічки пам’яті, схиляємо голови, занурюючись у думки про тисячі мужніх воїнів, цивільних громадян, дітей, чиї життя обірвала війна. Їхня пам’ять живе у наших серцях, у кожній вулиці, що носить їхнє ім’я, у кожному прапорі, що майорить над нашою землею.

Цей акт вшанування є особливо важливим 22 червня 2025 року, коли ми знову збираємося, щоб віддати належне героям, які боронили Україну. Ця дата, як і кожен день, нагадує нам про важливість єднання перед обличчям ворога.

Ми пам’ятаємо кожного, хто загинув, захищаючи свою землю, свою родину, свою гідність. Вони – це світло, що освітлює наш шлях до перемоги, і їхня жертовність ніколи не буде забута. Завдяки їм ми маємо змогу жити, дихати, боротися.

Загальнонаціональна хвилина мовчання – це не лише про скорботу, а й про незламність духу. Це час, коли ми об’єднуємося у своїй рішучості захищати країну та відбудовувати її майбутнє. Це момент переосмислення цінностей, розуміння масштабу трагедії, але водночас і невичерпної віри у справедливість та перемогу світла над темрявою.

Нехай ця щоденна хвилина мовчання стане не лише символом нашої пам’яті, а й джерелом сили та натхнення для наступних поколінь. Щоб вони завжди пам’ятали, якою ціною здобувається мир і свобода. Ми віримо, що світла пам’ять про загиблих буде вічною, а їхні подвиги назавжди закарбовані в історії України.

Сьогодні, завтра і завжди, о 09:00 ранку, кожен українець зупиниться, щоб вшанувати тих, хто віддав життя за нашу Україну. Це наш обов’язок, наша шана і наша безмежна подяка. Герої не вмирають! Вони живуть у нашій пам’яті та у вільній, незалежній Україні.