Щоранку, рівно о 09:00, Україна замирає в глибокій і урочистій тиші. Цей момент – Загальнонаціональна хвилина мовчання – став щоденним нагадуванням про неймовірну ціну, яку наша нація платить за свою свободу та незалежність України. Це не просто ритуал, а глибокий акт вшанування пам’яті загиблих – тих, хто віддав найдорожче у боротьбі проти російської агресії. Кожен день, 23 червня 2025 року, як і сотні інших днів, ми запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі, вшановуючи світлу пам’ять наших громадян, які стали справжніми Героями України.

Ця Хвилина мовчання є живим свідченням нашої національної єдності та незламності. Вона об’єднує мільйони українців – від малого до великого, у містах і селах, на передовій та в тилу – у спільній жалобі та безмежній вдячності. Це наш спосіб сказати “дякую” кожному українському захиснику, кожній цивільній жертві, чиє життя обірвалося через жорстокість війни. Пам’ять про війну і її жертви є наріжним каменем нашої сучасної історії, формуючи нашу стійкість і рішучість перемогти. Саме тому вшанування пам’яті загиблих є таким життєво важливим для майбутнього нації.

Важливість щоденної хвилини мовчання неможливо переоцінити. Вона допомагає нам не забувати, що за кожною перемогою, за кожним звільненим метром української землі, стоять людські життя, мрії та сподівання. Це момент, коли кожен може зупинитись, замислитись над ціною миру і свободи, відчути зв’язок з тими, хто пожертвував усім. Таке вшанування пам’яті загиблих є потужним моральним імпульсом, який підтримує наш дух і надає сил рухатися вперед. Воно підкреслює глибоку шану до тих, хто не вагався віддати своє життя заради майбутніх поколінь.

Кожен українець має свій особистий внесок у підтримання цієї Національної пам’яті. Чи то тихою молитвою, чи розповіддю про Героїв України своїм дітям, чи просто щирим мовчанням – ми всі стаємо частиною великого національного вшанування. Це допомагає не лише зберігати минуле, а й будувати майбутнє, засноване на повазі до подвигів і жертовності. Кожен день ми підтверджуємо, що їхні жертви не були марними, і що боротьба за незалежність України продовжується до повної перемоги. Це постійне вшанування пам’яті загиблих є запорукою нашої єдності.

Ця щоденна традиція – це також нагадування світові про триваючу російську агресію та про те, що Україна бореться не лише за свою свободу, а й за демократичні цінності усього цивілізованого світу. Вшанування пам’яті загиблих – це наш голос, що звучить щоранку, нагадуючи про необхідність підтримки та солідарності. Ми віримо, що світла пам’ять про війну і наших героїв буде жити вічно, надихаючи наступні покоління. Герої не вмирають! Вони живуть у наших серцях, у кожному українському прапорі, у кожній звільненій домівці, і в кожному акті вшанування пам’яті загиблих.