🖤🕯 ПРОЩАННЯ З ГЕРОЄМ: СТАДІСЛАВ НОВОСЕЛЕЦЬКИЙ ЗАГИНУВ, ЗАХИЩАЮЧИ УКРАЇНУ

Четверта осінь приходить на Хорольщину, і замість дощів її омивають сльози гірких втрат. Довгим і тернистим шляхом повертаються додому «на щиті» найкращі сини України. Вони віддають найцінніше – власне життя у жорстокому протистоянні з підступним ворожим військом. Хорольська земля знову схиляє голову у скорботі. Її син, вірний Воїн і Захисник – Станіслав Федосійович Новоселецький, загинув 9 вересня 2025 року, захищаючи рідну країну від агресора на Харківщині.

Страшна звістка докотилася із фронтових рубежів до родини Новоселецьких 10 вересня 2025 року. Сповіщення про смерть Героя обірвало останню надію на його повернення додому живим. У суботу, 13 вересня, Хорольщина зустрічала домовину з тілом загиблого солдата навколішки, живим коридором шани, схиляючи голови в скорботі та засипаючи квітами його останню земну дорогу. Це був шлях, сповнений мужності та самопожертви.

Траурна церемонія прощання відбулася в селі Іващенки Клепачівського старостату Лубенського району, а чин поховання – у його рідному селі Новооріхівка Миргородського району. З прощальною промовою до рідних та усіх присутніх на жалобному мітингу на честь Героя звернулися заступник міського голови Валентин Місніченко, староста Клепачівського старостату Юрій Гузик та представник першого відділу Лубенського РТЦК та СП Вячеслав Сельвич. Представник духовенства Полтавської єпархії ПЦУ, митрофорний протоієрей благочинний – отець Іван Сушінець, провів заупокійне богослужіння та чин поховання, вшановуючи пам’ять загиблого воїна.

Найглибший біль втрати сягнув сердець його любих дружини та доньок, які навіки залишилися без найдорожчої людини. Особливо тужить єдиний онук, якого люблячий дідусь уже ніколи не візьме за руку, щоб повести до школи. Ця невимовна втрата – рана, що болітиме крізь покоління. Хорольське земляцтво розділяє біль непоправної втрати та глибоко співчуває рідним загиблого Захисника, друзям, близьким, колегам, односельцям та бойовим побратимам. Скорбота об’єднала громаду у спільному горі.

Ім’я Героя Станіслава назавжди вписане в літопис хоробрості та самопожертви нашої громади й усієї України. Його подвиг – це золоте зерно жертовності, з якого проросте наша вистраждана, омріяна й довгоочікувана Перемога, осяяна світлом мужності та всеосяжною любов’ю до України. Ми пам’ятатимемо його відданість.

🇺🇦 Вічна слава і світла пам’ять Героєві Станіславу Федосійовичу!

Детальніше про життя і шлях бойової слави – на офіційному сайті Хорольської міської ради: https://surl.li/ukweid