🇺🇦Загинув рятуючи побратимів: Шепетівка вшановує пам’ять Героя, молодшого сержанта Володимира Корчука.
✔17 березня Шепетівська громада знову схилила голови перед подвигом воїна. На щиті до рідного дому повернувся молодший сержант Корчук Володимир Павлович, інспектор прикордонної служби, начальник групи мінометів вогневого відділення прикордонної служби, який віддав життя за Україну.
✔Володимир Корчук народився 7 лютого 1991 року в місті Шепетівка. Його дитинство, хоч і було осяяне світлими моментами, позначилося випробуваннями. Виріс у люблячій родині, де батько, Павло Степанович, працював на заводі, а мама, Оксана Сергіївна, була бухгалтером. Мав старшу сестру Лесю, яка завжди була підтримкою. Рання втрата батька змусила Володимира рано подорослішати. Незважаючи на труднощі, він виховувався в атмосфері любові та поваги до людей. Навчався в школі-інтернаті, де проявив себе як активний та доброзичливий хлопчик. Завжди був душею компанії, готовим підтримати та підняти настрій.
✔Володимир був різнобічною особистістю: займався в театральному гуртку, любив танці, але найбільше захоплювався бойовим самбо. Спорт виховав у ньому витривалість і дисципліну, допоміг досягти перших перемог. Мріяв про кар’єру, де міг би служити людям.
✔Після школи вступив до Національної академії внутрішніх справ у Києві на спеціальність «слідчий». Навчання вимагало наполегливості та сили волі, але він закінчив його з відзнакою. Його шлях у правоохоронних органах розпочався у 2012 році на посаді оперуповноваженого. Служба була складною, але Володимир залишався чесним та відданим своїй справі. Колеги поважали його за принциповість. Він досяг звання капітана поліції, але у 2018 році вирішив залишити службу. Працював начальником дільниці на комунальному підприємстві.
✔Війна змінила все. 9 березня 2023 року Володимир добровільно пішов захищати Батьківщину. Він приєднався до 15 мобільного прикордонного загону «Сталевий кордон», де став інспектором прикордонної служби та начальником групи мінометів. Бойовий досвід та рішучість зробили його надійним побратимом. Його бабуся та дідусь були воїнами ОУН-УПА, і Володимир продовжив їхню справу, захищаючи рідну землю. Ключові слова: Володимир Корчук, Шепетівка, загинув, герой, прикордонник, війна, 2023, Сталевий кордон, не вмирають.
✔Воїн мав підтримку від дружини Антоніни та доньки Софії. Він був турботливим батьком, намагався проводити з донькою кожну вільну хвилину. Мріяв, щоб вона росла у вільній країні. Дружина Антоніна підтримала його рішення, усвідомлюючи небезпеку, адже сама була військовослужбовцем. «Він був найкращим батьком і чоловіком. Завжди казав, що кохає…», – згадує Антоніна. Родина завжди була його опорою.
✔Мама дарувала сину безмежну любов. Сестра Леся розділяла всі радощі й труднощі, а її сім’я обожнювала Володимира. Він був прикладом сили та мужності. Коли Володимир пішов на захист Батьківщини, рідні завжди були з ним.
✔Сестра Леся згадує про біль війни в його очах. «Він переживав за побратимів. Казав: «Леся, якщо не я зараз буду захищати, то я не хочу, щоб потім моя донька або племінниці брали зброю».
✔8 і 9 березня дружина була поруч. 12 березня воїна не стало. Він знав, що йде на небезпечну місію, але відчував рішучість та обов’язок.
✔Володимир загинув, рятуючи побратимів. Він просто робив те, що вважав правильним. Його ім’я закарбовано в історії боротьби України за свободу.
🇺🇦Герої не вмирають!
🇺🇦Слава Україні!