ЗАГИНУВ ЩЕ ОДИН ВІРНИЙ СИН УКРАЇНИ…
Україна знову втратила одного з найкращих своїх синів. У боротьбі за незалежність та свободу нашої країни загинув Ященко Олександр Миколайович. Він був воїном, який самовіддано захищав рідну землю від ворога. Його сміливість назавжди залишиться у пам’яті близьких, побратимів та всіх, хто знав і шанував його.
Олександр Ященко народився 24 вересня 1988 року у місті Лохвиця у сім’ї держслужбовців.
З 1995 по 2005 роки навчався у Лохвицькій гімназії № 1. З 2005 по 2011 роки навчався у Харківській юридичній академії, яку успішно закінчив, здобувши вищу юридичну освіту за спеціальністю «Правознавство».
З квітня 2011 по квітень 2012 року строкова служба у ЗСУ в м. Севастополь, звідки був демобілізований у запас у званні старшого матроса. Служба в ЗСУ йому сподобалася і він вирішив своє життя присвятити захисту своєї країни. І тому, з серпня 2012 року по березень 2014 року проходив службу за контрактом в Управлінні державної охорони України в АР Крим, звідки звільнився у званні прапорщика у зв’язку з захватом АРК російськими військами.
У червні 2016 року Олександр добровільно підписав контракт із ЗСУ і після проходження відповідного навчання на спеціальних курсах в м.Полтава, почав нести службу на посаді начальника відділення автоматизації взводу зв’язку в районі м. Сєверодонецька в складі однієї із військових частин ЗСУ.
За активну особисту участь в проведенні бойових дій вже у квітні 2017 року Олександр отримав посвідчення учасника бойових дій.
З листопада 2018 року Олександру було присвоєно звання молодший лейтенант і переведено на посаду помічника командира 131 розвідувального батальйону по правовій роботі, яку він і займав до моменту загибелі 26.09.2024 року від бомбового удару ворога по їхньому командно-спостережному пункту. Загинув у званні старшого лейтенанта юстиції.
1 березня 2022 року Олександр одружився з колегою по службі Конончук Євгенією Вікторівною, з якою створили дружню сім’ю, придбали собі за власні кошти новий дім в м. Рівному, в якому мріяли мирно жити та виховувати своїх дітей, але не судилося….
Саша був дуже добродушною людиною, з усіма умів найти контакт, у спілкуванні щирий, не жадібний, чесний і завжди відвертий та готовий прийти кожному на допомогу. Його характер дуже добре розкриває рядок із відомої української пісні про наших воїнів : «Я любив вас усіх, а найбільше любив Україну».
Уся Лохвицька громада схиляє голови в жалобі за загиблим Захисником України.
Війна – це завжди смерть і чиєсь горе. Армія – це постійний ризик своїм життям заради життя інших. Це свідома самопожертва найвища відповідальність. Далеко не кожний здатний на таку самопожертву, бо мало любові в душі до своєї Батьківщини. Саша – це свідомий патріот своєї країни та свого народу. Завдяки таким, як Олександр Ященко, ми можемо вільно жити на своїй землі.
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ І ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!