🔴 “ЗАКОН ПРОТИ ФЕРМЕРІВ”: ЯК НОВІ ЕКСПОРТНІ МИТА ВДАРЯТЬ ПО АГРАРІЯХ ОДЕСЩИНИ

16 липня Верховна Рада проголосувала за скандальні поправки, що вводять 10-відсоткове мито на експорт сої та ріпаку. Це рішення викликало гостру реакцію аграрної спільноти, особливо на півдні країни – в аграрній Одещині.

“Удар не лише по бізнесу — удар по вірі, по бажанню залишатися на землі. Чергові підтвердження: дрібний і середній фермери в Україні — зайві. Держава не бачить в нас партнерів. Немає діалогу, немає підтримки, лише обмеження, нові бар’єри та повна байдужість. Сільське господарство — це життя, яке триває без вихідних, у будь-яку погоду, навіть під сирени. Ми тримаємо на собі села, годуємо армію, платимо податки, створюємо робочі місця. Натомість отримуємо мовчання і нові удари. Найважче — відчуття, що твоя праця нікому не потрібна. Нам фактично говорять: “Здавайтеся”. Але ми залишимось. Бо поле — це наш фронт. І ми його не здамо”, — з болем говорить Алла Стоянова.

📜 ЩО СТАЛОСЯ? І ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО

Парламент ухвалив поправки до законопроєкту №13157, які передбачають 10% мито на експорт ріпаку та сої. Формально, аграрії, які самі експортують свою продукцію (через кооперативи або напряму), від мита звільнені. Однак, це лише формальність. Для більшості дрібних фермерів, які не мають доступу до прямих міжнародних ринків збуту через складність інфраструктури, логістики та сертифікації, це означає необхідність продавати врожай трейдерам за нижчими цінами. Це чергова “замануха”, яка обмежує можливості українських аграріїв.

🔍 ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНОПРОЄКТУ: МАНІПУЛЯЦІЇ ТА НЕПРОЗОРОСТІ

Регламент Верховної Ради було знехтувано, а депутатів вводили в оману щодо змісту голосувань. Це свідчить про лобістський характер рішення, а не про системну агрополітику. “Мабуть у Верховній Раді знали, що Мінагро буде ліквідовано, і саме тому так поспішали з прийняттям законопроекту, розуміючи, що нікому буде заступитися за фермерів”, – припускає пані Алла Стоянова.

⚠️ НАСЛІДКИ ДЛЯ АГРОСЕКТОРУ ОДЕСЩИНИ

Одещина є одним із провідних регіонів з вирощування ріпаку, де працює багато малих і середніх господарств. Основні ризики включають: зниження закупівельних цін для дрібних виробників, скорочення посівних площ (як це було у 2017–2019 роках), посилення монополії переробників та порушення євроінтеграційних зобов’язань.

📊 ЦИФРИ, ЯКІ ГОВОРЯТЬ

За даними АПК-ІНФОРМ, Україна експортувала 3,8 млн тонн сої на $1,56 млрд та 3,2 млн тонн ріпаку на $1,56 млрд у 2024/25 МР. Експорт соняшнику скоротився. Втрати агросектору від мит, за оцінками Всеукраїнської аграрної ради, становлять до 17 млрд грн.

🏭 А ЩО З ПЕРЕРОБКОЮ? ІДЕЯ ПРОТИ РЕАЛЬНОСТІ

Ініціатори змін апелюють до “історії успіху” з соняшниковою олією, але для ріпаку та сої ситуація інша. Заводи переважно належать кільком крупним групам. Мито — це не стимул для нового будівництва, а вибіркова перевага для тих, хто вже “в темі”.

🧭 КУДИ ДАЛІ?

Україна знову обмежує експорт задля міфічного “розвитку внутрішньої переробки” без реальної інфраструктури, інвестицій та підтримки фермерів. Це призведе до втрати довіри та демотивації. “Наш регіон — посушливий, складний, ми вирощуємо що можемо. А держава ще й закручує гайки. Для аграріїв Одещини це означає мінус дві культури в сівозміни. Й вже сьогодні ціна на ріпак минус 10%. Нам знову доводиться виживати, а не розвиватися”, — резюмує Алла Стоянова. Посівна компанія озимого ріпаку на Бессарабії починається вже через 2 тижні. Відповідь очевидна.