В умовах повномасштабного вторгнення та тривалого воєнного стану, Україна стикається з гострою потребою у зміцненні трудового потенціалу та ефективному використанні наявних ресурсів. Усі зусилля суспільства спрямовані на опір агресору та мінімізацію наслідків війни, що вимагає збільшення кількості трудових ресурсів для забезпечення стабільного функціонування країни. Одним з дієвих механізмів, що дозволяє залучити додаткові сили, є організація та проведення суспільно корисних робіт. Цей інструмент допомагає не лише компенсувати дефіцит кадрів у критично важливих сферах, а й забезпечити зайнятість громадян, які не підлягають військовій службі, але прагнуть зробити свій внесок у перемогу. Механізм залучення працездатного населення до таких робіт чітко регламентовано на законодавчому рівні. Основним документом, що регулює це питання, є Порядок залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 № 753 (далі – Порядок № 753). Саме цей документ визначає правові основи, порядок організації та здійснення цих робіт. Рішення про запровадження трудової повинності та залучення працездатного населення до суспільно корисних робіт приймається на місцях. Його ухвалює військове командування спільно з військовими адміністраціями, самостійно або із залученням місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, відповідно до пункту 4 Порядку № 753. Це ж рішення окреслює конкретні види та перелік суспільно корисних робіт, які необхідно виконувати у певній громаді чи регіоні, адаптуючи їх до поточних потреб та викликів воєнного часу. До таких робіт можуть залучатися всі працездатні особи, включаючи тих, хто не підлягає призову на військову службу. Головною умовою є відповідність віку та стану здоров’я вимогам роботи в умовах воєнного стану. Це стосується і офіційно зареєстрованих безробітних, для яких участь у суспільно корисних роботах може стати тимчасовим, але важливим джерелом доходу та соціальної адаптації. Учасники суспільно корисних робіт мають низку важливих прав та гарантій. Вони працюють на підставі строкового трудового договору, що забезпечує офіційне працевлаштування та оплату праці. Розмір такої оплати, у разі виконання норм, не може бути нижчим від встановленої мінімальної заробітної плати на дату її нарахування, з урахуванням норм Законів України «Про оплату праці» та «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Крім того, передбачено оплату проїзду до місця виконання робіт та у зворотному напрямку, якщо це необхідно. Особлива увага приділяється охороні праці та загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, що є критично важливим в умовах підвищених ризиків. Максимальний розмір заробітної плати, однак, обмежений півторакратним розміром мінімальної заробітної плати. Ці положення покликані забезпечити справедливі умови для тих, хто долучається до суспільно корисних робіт. Законодавство про працю поширюється на осіб, залучених до суспільно корисних робіт, у повному обсязі, включаючи строки виплати заробітної плати та право на відпочинок. Роботодавець, зі свого боку, зобов’язаний до початку роботи детально проінформувати працівника про всі ключові аспекти: місце та функцію роботи, дату початку, умови праці, потенційні небезпеки на робочому місці та належні компенсації, правила внутрішнього трудового розпорядку, тривалість робочого часу, а також умови оплати праці та процедури припинення трудового договору. Важливо, що роботодавець не має права вимагати від працівника виконання завдань, не обумовлених трудовим договором, що є додатковою гарантією захисту прав. На працівників, які виконують суспільно корисні роботи, також покладаються певні обов’язки. Вони зобов’язані знати та дотримуватися вимог нормативних актів з охорони праці, правильно поводитися з виробничим обладнанням, використовувати засоби індивідуального та колективного захисту, дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку та проходити медичні огляди у встановленому порядку. На роботах зі шкідливими або небезпечними умовами, а також тих, що пов’язані із забрудненням чи несприятливими температурами, працівникам безкоштовно надаються спеціальний одяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту. Роботодавець відповідає за їх комплектування та утримання. Важливо зазначити, що статус безробітного зберігається за особою протягом всього періоду виконання суспільно корисних робіт у період дії воєнного стану. Це забезпечує додатковий соціальний захист. Існують також суворі обмеження щодо місць проведення цих робіт. Виконання суспільно корисних робіт на радіаційно чи хімічно забруднених територіях, у зонах інфекційних захворювань або місцях із вибухонебезпечними предметами дозволяється лише за письмовою згодою працівника та за умови суворого дотримання законодавства про охорону праці. Рішення про запровадження таких робіт у районах ведення воєнних дій приймаються з особливою обережністю, з урахуванням статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Категорично забороняється виконання суспільно корисних робіт на необоронюваній місцевості. Для отримання більш детальної інформації з питань додержання трудового законодавства та безпеки праці, громадяни можуть звернутися до відповідних державних органів. Наприклад, в Сумській області це Управління інспекційної діяльності у Сумській області Міжрегіонального управління за адресою: м. Суми, вул. Революції Гідності (Супруна), буд. 32.