Запитання Відповіді

Чи може підприємство взяти на посаду мобілізованого працівника іншого робітника на підставі цивільно-правового договору до закінчення процедури реорганізації?

Питання:

«Під час реорганізації (перетворення) мобілізовано робітника та направлено його на проходження військової служби, а у підприємства в зв’язку з виробничою необхідністю є потреба в робітнику. Чи може підприємство взяти на цю посаду робітника на підставі цивільно-правового договору до закінчення процедури реорганізації?»

Відповідь:

Перш ніж укладати договір, необхідно чітко розрізняти трудові та цивільно-правові відносини. Трудовий договір регулюється Кодексом законів про працю України (КЗпП України). Він передбачає офіційне працевлаштування, підпорядкування працівника внутрішньому трудовому розпорядку, отримання заробітної плати та соціальних гарантій. Це ключовий аспект, який слід враховувати при вирішенні питання працевлаштування на час відсутності мобілізованого працівника.

Трудовий договір – це угода між працівником і роботодавцем. Працівник зобов’язується виконувати визначену роботу, а роботодавець виплачує заробітну плату та забезпечує умови праці, необхідні для виконання роботи відповідно до законодавства, колективного договору та угоди сторін (стаття 21 КЗпП України). Укладання трудового договору передбачає певні зобов’язання для обох сторін.

На відміну від трудового, за цивільно-правовим договором (угодою) немає чіткого поділу на роботодавців і працівників. Є виконавець, який зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її. Такі відносини регулюються Цивільним кодексом України та не підпадають під дію трудового законодавства. Важливо розуміти, що цивільно-правові договори мають іншу природу, ніж трудові, і не передбачають тих соціальних гарантій, які надаються працівникам за трудовим договором.

Предметом цивільно-правового договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення. Сторони незалежні й рівноправні. Замовник не зобов’язаний піклуватися про умови праці виконавця, надавати робоче місце та обладнання, оплачувати лікарняні. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання. Розмір винагороди й термін оплати визначаються угодою сторін. Цивільно-правовий договір зазвичай укладається для виконання разових робіт.

Відповідно до статті 119 КЗпП України, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, зберігаються місце роботи і посада. Це означає, що підприємство зобов’язане зберегти робоче місце за мобілізованим працівником на час його служби.

Отже, якщо новий робітник фактично виконуватиме ті ж обов’язки, що й відсутній мобілізований працівник, з підпорядкуванням внутрішньому розпорядку та з регулярною оплатою праці, то відносини будуть мати характер трудових. У такому випадку, слід розглянути можливість укладання строкового трудового договору на період відсутності основного працівника.

Згідно з ч. 2 статті 23 КЗпП України, строковий трудовий договір укладається, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк. Обов’язковою умовою строкового трудового договору є строк, на який він укладається.

Таким чином, строковий трудовий договір можна укласти із зазначенням закінчення строку – настання конкретної події, наприклад, день звільнення мобілізованого працівника з військової служби. Це відповідає припису ч. 2 п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», яка передбачає такий варіант визначення строку дії трудового договору.

Висновок: При заміні мобілізованого працівника, найкращим рішенням є укладання строкового трудового договору, щоб уникнути непорозумінь та забезпечити відповідність законодавству.

Головний державний інспектор
відділу з питань праці управління
інспекційної діяльності в Одеській області
Південного міжрегіонального управління
Державної служби з питань праці                                                                                                           Ольга ВОЛКОВА