Чи є порушенням законодавства направлення у відрядження працівників, які працюють дистанційно, якщо загальна форма організації праці залишається незмінною? Це питання часто виникає у сучасних компаніях, особливо після набуття чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення правового регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи» від 27.03.2025 № 4339-IX (далі – Закон № 4339). Цей закон, що набрав чинності 02.05.2025, вніс суттєві зміни до статей 60² та 121 КЗпП України, що регулюють саме ці аспекти трудових відносин.

Відповідно до оновлених норм, якщо працівник виконує роботу дистанційно, він зобов’язаний повідомити свого роботодавця про своє поточне місцезнаходження. Таке повідомлення може бути здійснене будь-яким зручним способом, включаючи використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Важливо зазначити, що специфічні деталі та особливості направлення дистанційного працівника у службове відрядження повинні бути чітко прописані у трудовому договорі про дистанційну роботу. Це дозволяє уникнути непорозумінь та забезпечити прозорість робочих процесів.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу, затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 05.05.2021 № 913-21, надає основу для таких домовленостей. Отже, на законодавчому рівні тепер чітко закріплено можливість відряджати працівників, які здійснюють свою діяльність дистанційно. Однак, для коректного застосування цих норм, необхідно внести відповідні зміни до чинних трудових договорів.

Ключовим моментом при відрядженні дистанційного працівника є визначення пункту відправлення та пункту повернення. Згідно з частиною 3 статті 121 КЗпП України, ці пункти встановлюються роботодавцем за попереднім погодженням із працівником під час узгодження маршруту поїздки. Ця інформація обов’язково зазначається у відповідному наказі (розпорядженні) про відрядження. Таке уточнення є критично важливим для правильного розрахунку добових виплат та відшкодування витрат на проїзд, забезпечуючи відповідність законодавчим вимогам.

Також слід звернути увагу на зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2025 № 355 «Про внесення змін до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон». Ці зміни, що стосуються пункту 3 зазначеної Інструкції № 59, деталізують порядок відрядження дистанційних працівників. Зокрема, повторюється необхідність погодження пункту відправлення та повернення, а також обов’язок працівника інформувати роботодавця про своє місцезнаходження. Особливості відряджень як дистанційних, так і надомних працівників, мають бути врегульовані трудовими договорами.