Василівська ОТГ, Суспільство
Дистанційна робота та відрядження: що каже законодавство?
Чи може підприємство, де всі працівники працюють дистанційно, направляти частину з них у службове відрядження без зміни форми організації праці? Це поширене питання, яке потребує уваги до актуальних змін у трудовому законодавстві України. З 02.05.2025 набрав чинності Закон України № 4339 від 27.03.2025, який вніс суттєві доповнення до статей 60², 121 КЗпП України. Ці зміни дозволяють направляти у відрядження працівників, які виконують роботу дистанційно.
За новими правилами, працівник, який працює дистанційно, зобов’язаний повідомляти роботодавця про своє місцезнаходження. Це можна зробити будь-яким зручним способом, включаючи використання інформаційно-комунікаційних технологій. Важливо зазначити, що специфічні особливості направлення дистанційного працівника у відрядження мають бути чітко прописані у трудовому договорі про дистанційну роботу. Типова форма такого договору затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 913-21 від 05.05.2021.
Таким чином, законодавство України тепер формально дозволяє відряджати дистанційних працівників. Однак, для легального оформлення такого відрядження, необхідно внести відповідні зміни до чинних трудових договорів. Це гарантує прозорість та законність процесу.
Ключовим моментом при оформленні відрядження для дистанційного працівника є визначення пункту відправлення та пункту повернення. Згідно з частиною 3 статті 121 КЗпП України, ці пункти встановлюються роботодавцем за узгодженням з працівником під час планування маршруту поїздки та фіксуються у наказі (розпорядженні) про відрядження. Правильне визначення цих пунктів є критично важливим для коректного нарахування добових виплат та відшкодування витрат на проїзд.
Крім того, відповідно до Закону № 4339, Міністерство фінансів України наказом № 355 від 16.07.2025 внесло зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон (Інструкція № 59). Ці зміни підтверджують необхідність узгодження пункту відправлення та повернення, а також зобов’язання працівника повідомляти своє місцезнаходження. Всі ці нововведення набирають чинності з дня їх офіційного опублікування.


